Мода постійно змінюється, а популярні бренди створюють нові образи, безжально позбуваючись нерозпроданих речей. Фешн-індустрія визнана другим за масштабом забруднювачем екології після нафтогазової промисловості. Чи може вторинне використання текстилю знизити цей негативний вплив?


Зараз ми можемо дозволити собі більше, ніж декілька століть тому, коли наші пращури ледве задовольняли базові потреби. Культура споживацтва спонукає людей купувати речі, керуючись не необхідністю, а вимогами статусу, демонструючи таким чином приналежність до певного кола та фінансові можливості. Через це ледь не у кожній шафі легко знайти непотрібні речі, наприклад, светр, який ми жодного разу не вдягнули, або подарована футболка з надто дивним принтом. Для кращого усвідомлення проблеми зазначимо, що на виробництво однієї такої футболки необхідно 2 700 літрів води! Ба більше, за даними Environmental Protection Agency, 66% текстильних відходів потрапляє на смітник, де в подальшому розкладається десятки років, отруюючи ґрунт і повітря.

Альтернативою купівлі нового одягу може стати апсайклінг (upcycling), тобто вторинне використання старих речей, наділення їх новими характеристиками, перероблення їх у щось актуальне. Це можна вважати бюджетним варіантом оновлення гардеробу, адже його головний принцип — використання вже наявних матеріалів.

Плюсів у такого рішення можна знайти чимало. По-перше, це не несе додаткової шкоди довкіллю. По-друге, ці речі унікальні, тож ніхто не прийде на вечірку в такому ж одязі. Старомодна сукня з бабусиної шафи може несподівано перетворитися на чудову спідницю — вона ніби має більшу цінність завдяки набутим із роками індивідуальності та пам’яті. Люди цінують речі з історією; апсайклінг у цьому сенсі близький до вінтажу, але більш креативний.

Цікаво, що перетворення старих речей на щось нове було популярним у Радянському Союзі. Тоді термін «upcycling» ще не був відомим: уперше це слово використали в газеті SALVO у статті «Reiner Pilz» в 1994 році. Наші бабусі дійсно перешивали речі безліч разів, але це відбувалося не через бережливе ставлення до екології, а через брак тканини й оригінального одягу. У науковій термінології такий спосіб називається циркулярною економікою. В її основі лежить ідея раціонального використання ресурсів і створення безвідходної системи. Прихильники цієї теорії вважають, що кількість сировини та корисних копалин на планеті обмежена, і якщо людство бажає вижити, потрібно відмовитися від лінійної економіки та схеми «купив — використав — викинув».

Сьогодні апсайклінг — популярний тренд, що розвивається на тлі скандалів у світі модної індустрії. Згадаймо хоча би H&M, яких звинуватили у спаленні одягу, або Burberry, що публічно заявили про цей невигадливий метод утилізації минулорічної колекції.

Чи насправді повторне використання допомагає берегти природу? Євген Шешенін, дизайнер одягу та текстилю, власник ательє «Take it Like a Man», лектор із питань моди і стилю, коментує: «Не варто обманюватися цими теоретично прекрасними гаслами корисності апсайклінгу, адже реальність є набагато жорсткішою. Це явище може допомогти, якщо стане масовим і послідовним. Але поки у масштабі планети це лише рух крихітної групи ентузіастів.

Докори широкій публіці не ефективні. Варто просто подивитися на весь третій (та й другий) світ з їхніми нереалізованими потребами рівня життя і споживання, щоби зрозуміти, що заклики переробляти бабусину шубу в модний бомбер не цікавлять більшість, яка прагне мати нові речі. Цим людям не хочеться витрачати час на вивчення основ дизайну, крою та шиття, ознайомлення з типами тканин тощо. Активісти першого світу уникають цієї теми, часто не підозрюючи про реальні потреби та бажання людей поза знайомим їм контекстом».

Дійсно, швидко запустити масовий апсайклінг буде складно. Але навіть в Україні вже є успішні приклади окремих бізнес-проектів, що базуються на цьому явищі. Бренд «Голуб Upcycled Denim Project» перетворює старі джинси на неповторні моделі одягу; NCYZIP створюють одяг-конструктор із вибраних покупцем шматочків тканини; бренд Papinarubashka робить оригінальні блокноти зі старих сорочок. Такий формат — результат прагнення виправити наслідки бездумного масового виробництва та споживання.

Отже, апсайклінг поки що не здатен врятувати світ, але точно може урізноманітнити ваше життя та гардероб. Почати можна з перебирання поличок із одягом та створення кількох мудбордів на Pinterest.

Текст: Ріана Абдулаєва