Стендап — це найчастіше сольне, рідше спільне гумористичне шоу на актуальні побутові, політичні чи соціальні теми перед живою публікою. Це авторський гумор, часто про життя самого коміка або його близьких, за допомогою якого іронічно і саркастично розкривається різна проблематика, близька аудиторії. 

Витоки

Перший стендап зародився ще у Великій Британії у XVIII столітті. Він має мало спільного із сучасною варіацією жанру. Тоді артисти виступали в мюзик-холах, їхній матеріал цензурувався та був більше схожий на моновистави. Коміки подорожували з одним матеріалом роками, і змінилося це лише з появою радіо і телебачення. 

Стендап, яким ми зараз його знаємо, походить із США. Першопрохідцем у цьому жанрі став Марк Твен. Так, той самий, що написав книгу “Пригоди Тома Сойєра”. Він гастролював країною з “гумористичними лекціями” — сумішшю довгих анекдотів та іронії. Проіснувала ця форма до початку ХХ століття, коли на американську сцену увірвався бурлеск і водевіль із досить специфічним гумором. Яскраві та провокаційні шоу дозволяли глядачам відволіктися від турбот реальності й насміятися досхочу. Цільовою аудиторією був робочий клас, тому гумор будувався відповідно. Слухачам подобалися жарти про жінок-шукачок чужих статків і злих тещ, висміювання авторитетів усіх гілок влади. Потім гумор дещо трансформувався: стали популярними виступи коміків із єврейського району Борщовий пояс у штаті Нью-Йорк. Вони жартували про сварливих дружин, чоловіків-підлабузників і єврейських тещ. Але навіть тоді жарти були побудовані так, що публіка сміялася уривками, гумор замінювався на довгі монологи коміка, і навпаки. 

Трансформація жанру

Стендап набув широкої популярності після Другої світової війни. Гумор став гострим, динамічним, розрахованим на швидку реакцію глядача. Виступ коміка прописувався так, щоб аудиторія сміялася весь час, жарти стали короткі, а їхня кількість у виступі виросла. 

Соціальні та політичні риси у стендап ввів комік Морт Сал. Атмосфера його виступів була дружня і розслаблена. Він коментував діяльність політиків, розповідав про поп-культуру, осмислював американське суспільство. Стендап у його виконанні відрізнявся від попередників, став дотепним і цікавим. Ще однією ключовою особистістю є Ленні Брюс. Він став уособленням свободи слова тих часів і першопроходцем вільного від табу стендапу. Під час виступів його неодноразово заарештовували за провокативність та лайку. Зараз його постать цікава більше з історичної точки зору, ніж з творчої. Брюс поєднав сексуальний контекст з сатирою, зняв табу на ненормативну лексику у виступах і постійно відстоював свої права як стендапера перед законом.

Одним із найкращих стендаперів ХХ століття також вважається Джордж Карлін. Комік-бунтар висміював політику: від його гострих жартів не змогли врятуватися, ні ліві, ні праві партії. Він реагував на всі соціально-політичні питання, які хвилювали суспільство на той момент, приділяв увагу темі англійської мови та її трансформації, побутовим і буденним моментам. Його стендаперська кар’єра тривала довше, ніж у багатьох інших його колег. 

Значну роль у розвитку стендапу в ті часи відіграла трансформація телебачення у розважальну платформу. З’явилися вечірні шоу, завдяки яким навіть стендапери-початківці швидко набирали популярність. Наприклад, “Tonight Show” Джиммі Карсона відкрило Америці про такі імена, як Девід Леттерман, Стівен Райт і багато інших. Інше схоже шоу на каналі SNL принесло успіх колишньому сценаристу Стіву Мартіну

Зазвичай стендапери створювали собі сценічний образ, який розвивався зі зростанням їхньої кар’єри. Наприклад, той самий Стів Мартін запам’ятався глядачам, як типовий представник олдскульного шоу-бізнесу: самовдоволений і кумедний клоун, що сам цього не усвідомлює. Тоді як Вуді Аллен на початку своєї кар’єри стендапера, що привела його в кіно, закріпив за собою роль сором’язливого та сексуально стурбованого невдахи в окулярах. Його наслідувачем став Леррі Дейвід, що розкривав глобальні проблеми суспільства через побутові ситуації. Він створив незабутнього геніального персонажа — всім занудного мізантропа.

Український стендап

Саме американський стендап значно вплинув на розвиток, як самого жанру, так і появи стендаперів по всьому світу. В українському стендапі ситуація дещо інша. Витоки можна простежити ще у фольклорі: під час народних гулянь пісня, танець і гра на музичних інструментах поєднувалися з виголошуванням гумористичних монологів і частівок. Згодом цей жанр розвивався вже в Радянському Союзі. 

За часів незалежної України з’являються шоу “Квартал 95”, “Розсміши коміка”, “Вар’яти”. Не будемо заглиблюватися в їхню історію, але варто зазначити, що майже всі сучасні коміки є вихідцями з радянського і згодом — українського КВК. 

Засновниками українського сольного стендапу вважаються Вєрка Сердючка, Дядя Жора, Сергій Притула, Валерій Жидков та інші. Першим стендаперським проєктом є шоу “Мамахохотала”, засноване у 2012 році. Вони вивели стендап на телебачення, коли виступ коміка Євгена Яновича “Перший. Сольний. Смішний” показали на каналі НЛО ТВ. Спочатку це був студентський проєкт, але зараз над ним працює близько 30 людей, а у 2015 році шоу отримало премію від “Телетріумф”. Згодом на базі цього проєкту з’явилося вечірнє шоу “Мамахохотала” про повсякденне життя та іронічне змальовування актуальних тем, “Stand-up.ua” (2014), які протягом трьох років організовували сольні та спільні стендап-концерти, “Нова поліція” (2015) про смішні та абсурдні ситуації, з якими стикалися нові правоохоронці на вулицях Києва, та інші проєкти. З’являється також “Великий український стендап” Андрія Шабанова за участі “Нового каналу”. У першому стендап-шоу учасники змагалися за звання найкращого коміка країни у розмовному жанрі. Далі фіналісти дали низку концертів від назвою “Великий український стендап”. Шоу продовжується і дотепер. 

Ще один проєкт — “Великий підпільний стендап”, який виріс з шоу “Підпільний стендап”. Заснував його Свят Загайкевич, він же розігріває публіку перед виступами своєї команди, а також обіграє образ короля стендапу. Це сценічне дійство для поціновувачів нового українського гумору. Масштаби шоу лише ростуть, а на концертах виступають найкращі коміки Києва. 

Серед зірок сучасного українського стендапу Наталія Гарипова — переможниця проєкту “Розсміши коміка”, Настя Дєрская — відома раніше участю у телевізійних проєктах «ГудНайт Клаб», Stand Up Battle Club і «Жіночий Квартал», Антон Тимошенко — резидент “Підпільного стендапу” і сценарист “Телебачення Торонто”, Єгор Шатайло — співпрацює з “Телебачення Торонто”, веде програму «Гомін Аут» на «Радіо Промінь», та інші. 

Український стендап лише розвивається, але за останні роки значно розгалужувався, став масовим та затребуваним. Стендапери відійшли від шаблонного гумору, який диктували популярні шоу їм раніше, і шукають свої форми. 

Читати далі: Смак смаженої картоплі: як живеться у гуртожитку

Автор: Лілія Галка

Иллюстрации: Екатерина Цвентух


Джерела

  1. Откуда мы знаем о Стиве Мартине и Эми Шумер …или краткая история о том, как появился стендап.
  2. Обзор американского стендапа. Стендап Среда
  3. Полный гид по мировому стендапу и его героям: от Ленни Брюса и Луи Си Кея до Эми Шумер и Дональда Гловера
  4. Розвиток стендапу як новытньоъ форми розмовного жанру та його місце у вітчизняній естраді
  5. 10 концертів українських стендаперів, які можна подивитися прямо зараз