Те, що ми бачимо у військових зведеннях — лише частина великої війни. Левова її частка ведеться економічно. І на цьому полі Україна показує таку саму кмітливість та винахідливість, залучаючи незвичні стратегії і на державному, і на низовому рівні. Розбираємося, що змінилося у становищі криптовалют за воєнні тижні.

Коротко про криптовалюту

Існують тисячі криптовалют, проте яка з них буде успішною, вирішує удача, реклама та попадання в тренд. Проте визнані у світі криптовалюти, такі як Bitcoin чи Ethereum, дозволяють передавати між криптогаманцями мільйони доларів за лічені хвилини, без жодних банків та питань про походження грошей.

Це можливо завдяки роботі децентралізованої мережі комп’ютерів. Жоден з них не має на мережу більшого впливу, ніж інші. Обчислення кожної транзакції розбивається на частини, або «блоки», котрі потім збираються в єдиний неподільний ланцюжок. Саме тому програми, що дозволяють такі транзакції, називаються блокчейнами, від англійського «block chain» — ланцюжок блоків.

База даних переказів доступна для всіх. Проте транзакції лишаються анонімними — побачити можна лише довгий номер гаманця. Відкритість потрібна, щоби зробити підробки валют і транзакцій неможливими.

Деякі валюти, такі як Bitcoin, можна «майнити», тобто, виконувати в мережі дедалі складніші і більш енергомісткі обчислення, щоби отримати нову монету. Кожна нова монета, створена за таким принципом, потребує більше потужностей за попередню.

Інший варіант — як, наприклад, у мережі Stellar — це одномоментний випуск обмеженої кількості монет. Нові монети не можуть бути додруковані і стають тим рідкісніші, чим більше людей долучається до мережі.

Зазвичай, криптовалюти нічим не підкріплені. Вони коштують стільки, скільки люди готові за них платити, мов витвори мистецтва чи колекційні марки. Деякі криптовалюти долучені до проєктів — ігор, соцмереж чи просто збірок мемів. Тоді це певний аналог акцій, і вартість монет зростає разом зі збільшенням популярності проєкту.

Закон Про віртуальні активи

15 березня 2022 року Президент України підписав Закон «Про віртуальні активи». Фактично цей Закон має легалізувати обіг криптовалют, який і без того в Україні один з найвищих у світі. Так, за даними Chainalysis, Україна посіла четверте місце за індексом криптоадопції у 2021 році, а згідно з дослідженням Triple-A 12,7 відсотків українців володіють криптовалютами.
Разом з відповідними змінами до Податкового кодексу, закон мав би врегулювати крипторинок в Україні. Він дасть змогу компаніям легально працювати з криптоактивами, мати крипторахунки в банках та сплачувати податки. Пересічні громадяни також зможуть мати крипто-картки, вносити «крипту» в декларації та користуватися нею так само, як наразі доларами чи євро.

В законі є декілька фундаментальних протиріч: наприклад, чи будуть криптовалюти платіжним засобом? До внесення змін у Податковий кодекс ці питання мають бути вирішені. Але перші, і суттєві кроки цим шляхом уже зроблені.

Проте чому «крипта» стала такою важливою саме під час гарячої фази війни?

Міжнародна криптодопомога

Колись біткойн здобув сумну славу джерела фінансування «сірих» організацій. Проведення коштів повз банки давало не лише швидкість, а й відсутність зайвих запитань. Тому першими до криптодопомоги долучилися ті, хто не хотіли, аби їхня участь у фінансуванні України була очевидною. Анонімність криптогаманців дозволяла благодійникам купувати усе потрібне, не називаючи своїх імен.
Держава відреагувала неймовірно швидко для структури такого розміру. Мінцифри відкрило криптогаманці для пожертв Україні, більшість великих благодійних фондів, які ще не мали криптореквізитів, додали їх.
Як повідомив The Financial Times заступник Мінцифри Олександр Борняков, «У наших банків були зв’язані руки. Були обмеження на використання фіатних валют, а в нас закінчувалося те, що в нас потрібно. Навіть, якщо вдавалося заплатити у фіаті, такі перекази займали кілька днів. У криптосвіті це були лічені хвилини».
Саме швидкість та анонімність стали вирішальними факторами у прийнятті крипти. Як повідомляє аналітичне агентство Elliptic, станом на 17 березня Україна зібрала близько 63 мільйонів доларів у криптовалютах і швидкість донацій продовжує збільшуватися.

Осторонь не лишилися й великі криптобіржі. Так, криптобіржа Kraken зробила безпрецедентний хід, оприлюднивши усі прибутки від клієнтів-росіян — понад 10 мільйонів доларів, а інша біржа Binance пожертвувала понад 11 мільйонів доларів до українського гуманітарного фонду.

Як допомогти фронту «криптою»?

Є багато способів перерахувати допомог фронту. 

Волонтерські криптоініціативи

Україна не була б Україною, якби обмежилася тільки великими фондами та вертикальною ініціативою. Вже почали з’являтися волонтерські проєкти, які залучають до донацій ще не задіяні аудиторії.

ArtWARks

Одним із перших проєктів стала колекція ArtWARks — збірка NFT українських митців, що продаються на платформі OpenSea. ArtWARks була започаткована Русланом Нонкою, Володимиром Бородянським, Ольгою Балашовою та Юлією Гнат. Усі зароблені від продажу робіт гроші передаються до фонду «Повернись Живим».

«Ми, незалежні українські художники, вже восьмий рік спостерігаємо за війною Росії проти України. […] Повномаштабне вторгнення Росії в Україну зробило цю війну новиною №1 у світі лише 8 днів тому. […] Ми об’єднались, аби донести наш погляд на війну до якомога ширшої аудиторії у світі та зібрати кошти для героїчної української армії та цивільного населення, що постраждало від злочинів РФ»,

— пише Руслан на своїй сторінці Facebook.

UAF coin

Першою волонтерською криптомонетою стала UAF — Ukrainian Army Forces coin, створена командою української криптосоцмережі Sl8. Завдяки незвичній токеноміці, гроші на армію йдуть не напряму від продажів монети, а незалежно від них. Щогодини це 45–50 доларів, в залежності від курсу. Купуючи UAF, власники підвищують цінність монети, отримуючи прибуток і збільшуючи суму щогодинних переказів.
На додачу до цього підписники UAF отримують комікси про воєнні історії, доступ до арт-аукціонів NFT та інший унікальний контент. 100% від прямих донатів та купівлі NFT йдуть на потреби ЗСУ. Від щогодинних переказів відсоток становить 90% –10% відкрито переводяться на розкрутку проєкту.

«У нас все серйозно. Пул ліквідності на початку становив 100 000 доларів і зростатиме. Рахунок зберігання коштів на армію відкритий 24/7 у режимі онлайн, будь-хто може зайти і подивитися, скільки зібрано і скільки знято. Ми у процесі реєстрації благодійного фонду, тож до крипторахунку додадуться відкриті виписки по фіатних рахунках. За перший місяць роботи ми вже викупили шість тепловізорів, які зараз їдуть до наших хлопців та дівчат в Україну»,

— розповідає про проєкт CEO Sl8 Дмитро Іванов.

Авторка: Катерина Мелешко

Become a Patron!