А що, якщо… Улюблене питання усіх міфотворців, письменників, режисерів, сценаристів, та й загалом – усіх великих вигадників. «А що, якщо сумістити парк і сучасні галереї мистецтв?», – ідея, яка надала Йоркширському парку того вигляду, статусу і значення, який він має зараз.

Хелен Фібі – кураторка Йоркширського скульптурного парку. Вона прилетіла на Скульптурний форум «Реформуючи простір», в Центр сучасного мистецтва M17, щоб розповісти, як це – працювати над проектом такого масштабу.

Спойлер: без сильної команди людей, закоханих в ідею, кількох щасливих випадковостей, деяких непорозумінь та любові не обійдеться.

Тому… прогуляймося?

Територія

Country Park at YSP. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Lee Allen

Територія королівська – 200 гектарів унікального ландшафту. І цьому є пояснення – до XVIII ст. ця земля належала сімейству лордів Вентвортів, які щорічно витрачали на парк 600 тисяч фунтів стерлінгів – практично 1 мільйон доларів. І хоча ледь не половина цієї суми йшла на вечірки, які влаштовував сер Томас Уентворт, все ж розбудова парка вимагала чималих грошей.

Вентворт-молодший викопував озера та розігрував морські баталії, запускав феєрверки серед білого дня, щоб «прикрасити» небо і не економив на алкоголі. Його донька Діана успадкувала від батька звичку витрачати великі суми на розваги, але вкладала їх у справи масштабніші – вона побудувала на території консерваторію та кілька зимових садів. Ексцентрична й вольова, Діана піклувалася про сади більше, аніж про власних дітей. Хто знає, можливо тому її старший син, ледве успадкувавши цю землю, продав її з аукціону.


Я люблю говорити, що отримав художню освіту на березі озера. Нам постійно казали, що якщо уважно дивитись на воду, можна побачити силует кита.

Марк Томас


Jaume Plensa, Wilsis, 2016. Courtesy the artist and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Так територія маєтку стала власністю Королівства, і тут був відкритий коледж мистецтв – Breton Hall College. «Я люблю говорити, що отримав художню освіту на березі озера, – говорить один з випускників коледжу, художник Марк Томас, – нам постійно казали, що якщо уважно дивитись на воду, можна побачити силует кита».

Крім величезного озера, на території парку є ще кілька водосховищ, ліс, 5 галерей, де виставляються сучасні художники, та десятки гектарів вільного простору. Вільного для скульптур, перформансів та концертів.  

Схоже, амбіційний та ексцентричний задум одного з викладачів коледжу Пітера Мюррея – навіщо у вихідний обирати між парком та галереєю, якщо можна це сумістити? – таки вдався.

Бюджет

Sophie Ryder, Sitting, 2007. Courtesy the artist and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Йоркширський парк скульптур – самодостатня структура. Грошей за вхід, 12 фунтів з людини (близько 2 млн фунтів стерлінгів в рік), вистачає, щоб виплачувати заробітну плату людям, які доглядають за природною частиною парку, та доповнювати сад новими ландшафтними рішеннями. Тоді як митецькою частиною опікуються ментори, такі собі благодійники у світі мистецтва – вони допомагають митцям, чиї роботи Парк готовий виставити, беруть на себе транспортування скульптур та їх монтаж.

Є і прозаїчніша частина доходу – від продажу саджанців та з виставок квітів, на які з’їжджаються флористи зі всього світу аби придбати рідкісні, часом існуючі лише в одному екземплярі види квітів.

Коли купляють скульптури або картини – дохід повністю йде митцю, парк навіть не бере податок.

Простір

previous arrowprevious arrow
Henry Moore, Large Two Forms, 1966-69. Reproduced by permission of The Henry Moore Foundation. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
HENRYM~1
Ai Weiwei, Circle of Animals _ Zodiac Heads, 2010. Courtesy the artist and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
Ai Weiwei, Iron Tree, 2013. Private Collection. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
Anthony Caro, Promenade, 1996. Courtesy Barford Sculptures Limited and Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
Lakes at YSP. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
ARTFUND MotY
YSP Views. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde
 
next arrownext arrow

На території Йоркширського парку є художній простір, де працюють студенти, які закінчили навчання, але не мають власної студії. Невеличкий будинок сферичної форми, з кімнаткою для спання та великою майстернею. Його у своє розпорядження на 6 місяців щороку отримують двоє випускників Бретон-холл коледжу. Щоправда, такий формат не дуже підходить інтровертам – адже сама майстерня не зачиняється й протягом всього дня туди можуть заходити люди, щоб подивитися, як працює художник, вступити з ним у діалог, а часом – й самому стати натурщиком.

Кожне з приміщень, яке дісталося в спадок від сім’ї Вентвортів, залучене як виставковий простір. В залежності від його вигляду та характеристик, куратори добирають експозиції. «Деякі приміщення ми залишили в такому ж вигляді, в якому отримали – у них і так все було самодостатньо. Меблі ХVII століття, родовий  посуд, прикраси, навіть якісь невеличкі позначки на стінах, зроблені радше з бунтарства – це ми зберегли». А от деякі – змінили до невпізнаваності, «згладивши» кути, замінивши стелю й стіни на скло, чи проробивши отвори для вітражного скла.

Відвідувачі

Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © David Lindsay

Приходять і дорослі і діти: хтось приходить в парк – і опиняється в галереї з роботами сучасних британських художників, хтось, завітавши подивитися на скульптуру Родена, раптом усвідомлює, що годує лебедів на березі озера.


Все більше молоді відмовляється від класичного відвідування музеїв чи галерей – їм цікавіша інтерактивність, у них змінився фокус сприйняття.


«Все більше молоді відмовляється від класичного відвідування музеїв чи галерей – їм цікавіша інтерактивність, можливість підійти якомога ближче до скульптури або картини, у них змінився фокус сприйняття. Тому проект Йоркширського парку – про залучення усього сенсорного, аудіо-візуального спектру»  Мистецтво створене людьми поєднується з самим мистецтвом природи; звуки музики сплітаються з шумом дерев і води; посеред лісу – величезні скульптури, а у виставковій залі сучасного мистецтва, піднявши голову, можна побачити небо. Щоразу різне.

Виставки

Хоча на території парка діє 5 художніх галерей, у центрі уваги все ж – скульптура. Не лише у звичному уявленні, а як будь-який 3-вимірний об’єкт: тобто і перформанс, і саунд-проекти, і живі діалоги між митцями та відвідувачами. Цього літа Парк буде однією з локацій скульптурного фестивалю Yorkshire Sculpture International: на його території знаходитимуться скульптури Дем’єна Герста, а у виставковій залі буде експозиція американського модерніста Девіда Сміта.

До 29 серпня можна відвідати виставку сучасної японської художниці Кімсуджа – вона виставлена у невеличкій капличці. Художниця використала систему дзеркал, щоб трансформувати світло, яке проникає до приміщення з-під високих вікон, та створити медитативно-світловий простір.

Kimsooja: To Breathe
PlayPlay

А у східній галереї до 1 вересня триватиме виставка двох художників-візуалів, відомих як T & T (Thurkal і Tagra). Виставка інтерактивна і залучає до своєрідної мистецької гри – з самим собою, людьми, які поряд, формою і кольором.

Досвід для України

Йоркширський скульптурний парк – це не лише про мистецтво і природу. Ще – про спосіб переосмислення культурного спадку, пошук для нього нових форм. «Україна сьогодні переосмислює радянський спадок, я сама у 2012 році була свідком дискусії, коли вирішувалось, що робити з пам’ятником Леніна, – згадує Хелен Фібі, – Як на мене, краща терапія – це створити новий контекст для вже існуючого, а не знищувати, чи забороняти. Мистецтво повинно викликати дискусію, це одна з характеристик небайдужості».  

Barbara Hepworth, The Family of Man, 1970. Lent by the Hepworth Estate. ©Bowness, Hepworth Estate. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde

Текст: Оксана Грушанська


Заглавне фото – Henry Moore, Large Two Forms, 1966-69. Reproduced by permission of the Henry Moore Foundation. Courtesy Yorkshire Sculpture Park. Photo © Jonty Wilde