Мости здавна були однією з найважливіших споруд – адже без них був би неможливий будь-який довгий шлях. Сьогодні будування мостів – окрема галузь архітектури, а найдивовижніші її приклади стають справжньою атракцією для туристів. В нашій добірці розповідаємо про дванадцять давніх мостів, що збереглися до наших днів.
Міст Аркадіко (1300рр. до н.е., Греція) – той, що витримав Ахіллеса
Прогулятися по самому старому в світі мосту Аркадіко можна в історичному регіоні Арголіда на узбережжі Саронічної затоки. Аркадіко з’єднував дорогу від Тиринфу до Епідавра, його було викладено з каменю в 1300-1200 роках до н.е. На вигляд в ньому нема нічого вражаючого: для тих, хто бачив кам’яні споруди в Херсонесі Таврійському – екзотика так собі. Та й прогулянка мостом вийде недовгою, бо його довжина становить всього 22 метри. Висота моста 4 метри, тож захоплюючих краєвидів з нього теж не побачиш. Але якщо взяти до уваги, що міст було збудовано саме в часи Троянської війни (так історики називають період війн в епоху мікенської цивілізації) на землях ахейців, то місце для перечитування давньогрецької класики буде дуже влучним.
Міст Тарр Степс (3000 рр. до н.е., Англія) – втіха для любителів Стоунхенджу
Конкурентом мосту Аркадіко за титул найдавнішого є 55-метровий міст Тарр Степс в британському національному парку Ексмур, збудований в 3000 роках до н.е [за іншими оцінками – в 1400 рр. до н.е., прим.ред.]. Висота 1 метр, викладений із кам’яних брил. Найбільша плита має розміри 2,5 на 1,5 метри. Були випадки, коли під час сильних злив бурхливий річковий потік зносив брили, і тоді доводилося повертати їх на місце. Через небезпеку для пішоходів за несприятливих погодних умов цей міст правильно було б назвати бруківкою, або підмостям. Але фанатам Стоунхенджа він сподобається.
Мульвіїв міст (109 р. до н.е., Італія) – найромантичніший міст
А от римські мости виглядають вже як справжні шедеври. Дослідники підрахували, що в Європі, Азії і Африці римляни збудували 931 міст. До наших часів з них зберіглося 30. Одним з найдавніших романських мостів є Мульвіїв міст в Римі, побудований в 109 р. до н.е. з каменю. Його значення в історії міста можна легко пояснити, якщо до виразу «всі дороги ведуть в Рим» додати «всі тріумфатори в’їжджають до нього через Мульвіїв міст». Після виходу роману «Три метри над небом» Фредеріко Моччіа міст перетворився на місце паломництва закоханих – але романтичним парам слід зберігати обачливість, адже ультрас ФК «Рома» облюбували його для бійок з ультрас інших клубів. Отже – в жодному разі не одягайте туди речі із кольорами «Лаціо».
Алькантарський міст (106 р. н.е., Іспанія) ̶ вічний міст, що потрапив на герб
Алькантарський міст був збудований в Іспанії через річку Тагус в 106 р. нової ери за наказом імператора Траяна, який увійшов до історії не лише як завойовник, але й як один з найбільших будівельників Римської імперії. Про те, як серйозно імператор ставився до розбудови імперської інфраструктури, свідчить напис латиною на мості: «Я збудував міст, який стоятиме вічно». Природні катаклізми дійсно не змогли його зруйнувати. Але порох і війни призводили до неодноразових масштабних ушкоджень, тому «вічний міст» періодично реконструювався та відбудовувався. Тож не дивуйтесь, коли побачите цементну кладку. Родзинка Алькантару – тріумфальна арка: до нашого часу зберіглося лише кілька мостів з тріумфальними арками. «Вічний міст» став гербом муніципалітету Алькантара, як його найдавніша і найвизначніша пам’ятка.
Міст Святого Янгола (139 р., Італія) – неянгольске минуле
Перш за все треба сказати, що назва з’явилась лише тоді, коли міст простояв вже майже п’ять століть. Назвати його «янгольським» імператор Адріан – який, власне, і збудував міст – ніяк не міг, адже римські імператори вважали богами себе і в янголів не вірили. Будівництво моста почалося в 134 р. і тривало п’ять років, завершившись вже після смерті Адріана. Міст споруджували як частину мавзолею, в якому імператора і поховали. Після перетворення Риму на папську резиденцію мавзолей стали використовувати як скарбницю, в’язницю і просто замок, в якому можна сховатися від ворогів. За легендою, в 590 р. папа Григорій І під час епідемії чуми побачив на верхів’ї мавзолею архангела Михаїла і розтлумачив це видіння як знамення закінчення мору. З того часу мавзолей і міст стали називати не інакше аніж янгольськими. На цьому захоплююча історія споруди не скінчилася. В 1450 перила мосту не витримали натовпу паломників, впали – і люди потонули у воді. В ХVI ст.. на мосту почали вивішувати тіла страчених злочинців. Тоді ж його було прикрашено двома скульптурами апостолів Петра і Павла, а в ХVII ст. на мосту встановили ще десять скульптур янголів.
Міст Аньцзи (605р., Китай) – той, що ламає стереотипи про китайську якість
Міст Аньцзи в китайській провінції Хебей був збудований приблизно в 605 р. в 40 кілометрах від Шицзячжуана. Інженерові Лі Чуню вдалося створити технологічний шедевр свого часу – адже 50-метровий міст тримається лише на двох опорах, маючи при цьому ширину 9 метрів та висоту 7,3 метри. Спеціальна конструкція арок дозволила не лише зменшити вагу мосту, але й зробити його більш стійким. В Європі подібні архітектурні прийоми були опановані лише в XIV ст. За свою історію міст витримав вісім війн, десять повеней і землетруси, з яких найпотужніший був силою в 7,2 бали. Тож назва «Міст безпечної переправи» виправдовує себе вже більше 1700 років.
Диявольський міст (1283р., Іспанія) ̶ міст, який «збудував диявол»
Середньовічна Європа почала застосовувати для мостобудування технологію стрілчатих арок, запозичену зі Сходу. Цей архітектурний прийом полегшував будівництво і дозволив човнам пропливати під арками, але в уяві пересічних людей такі мости можна було спорудити, лише уклавши угоду з дияволом. «Диявольський міст» став середньовічним мемом, яким називали кожен міст, створений завдяки прогресу науки та техніки. Диявольський міст через річку Льобергарт в іспанському муніципалітеті Марторель був зведений в 1283 р. на фундаменті зруйнованого римського. Посередині мосту збудували каплицю. В 1939 р. під час громадянської війни відступаючі республіканці підірвали його. В 1963 р. міст було реконструйовано у відповідності до первинного вигляду. Навколо нього зросли нові автомости, тому краєвид з висоти 37,3 метрів важко назвати привабливим. Отже, хоч Диявольський міст і продовжує діяти як пішохідний – дивитися на нього збоку цікавіше, аніж гуляти ним.
Міст Капельбрюкке (1333р., Швейцарія) ̶ найстаріший дерев’яний міст
Міст Капельбрюкке був збудований в 1333р. в швейцарському Люцерні. Критий дерев’яний міст довжиною 204,7 метри разом із 43-метровою водонапірною вежею створює єдиний комплекс. В ХVІІ столітті міст був оздоблений 158 картинами на тему історії Швейцарії. Але в 1993 р. спалахнула пожежа, внаслідок якої більша частина їх загинула – відновити вдалося лише тридцять. Те, що найстаріший дерев’яний міст знаходиться в Швейцарії – не випадковість. Адже саме в Альпах ще за 5000 років до н.е. почали виникати поселення на дерев’яних палях. 111 поселень на палях, які збереглися до наших днів в Швейцарії, Австрії, Німеччині, Італії, Франції і одне в Словенії, сьогодні включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Міст Валентре (1378р., Франція) ̶ міст із баштами
Міст Валентре через річку Лот в французькому Каорі був закладений в 1308 році і будувався сімдесят років. Він має ширину 5 метрів, висоту – 40 метрів та довжину 138 – метрів, і це ще один міст, пішоходи якого замість захоплюватись інженерним генієм конструкторів, лякали одне одного казками про угоди з дияволом. На Валентре збудовані башти, які сьогодні є його окрасою, але справжнім їх призначенням був прихисток для митників. Вважається, що саме арки мосту Валентре зображені на банкноті 20 євро; башти художник зображувати не став, так як за умови ЄС малюнки на банкнотах мали відбивати дух певної епохи, проте не бути впізнаваними, аби не давати привід одним націям хизуватись, а іншим – заздрити. В ХІХ ст. під час реконструкції мосту на один з його каменів помістили фігурку чортика – він також не потрапив на банкноту.
Замковий міст (ХVст.) ̶ найстаріший український міст
Перші письмові згадки про Замковий міст в Кам’янець-Подільську датуються 1496 роком. Деякі дослідники вважають, що він був збудований на місці римського мосту і навіть припускають, що на Траяновій колоні в Римі зображено саме кам’янецький міст. Однак це лише теорія окремих дослідників, яка до того ж має своїх противників. Більш вірогідним є твердження, що арки Замкового мосту були зведені в середині ХІІІ ст., а в ХIV-XVст. будувалися вежі. Дослідження фахівців в 1998 р. виявило, що міст має багато тріщин, певні елементи страждають від надмірної вологості, а інші споруджені на тонкому шарі піску, який не може гарантувати стійкість конструкції. Все це змусило дослідників зробити висновок про загрозу руйнації Замкового мосту. Тож поспішайте зачекінитися на настарішому українському мості, поки є час.
Міст Ріальто (1591р., Італія) – той, що об’єднав Венецію
Наша добірка була би дивною без участі найвідомішого міста на воді. Спочатку через канал ходила баржа. Потім її замінив дерев’яний міст, який спершу постраждав від пожежі під час заворушень, а потім взагалі обвалився під натовпом глядачів. В 1524 р. другий дерев’яний міст знову обвалився, і тоді було вирішено спорудити кам’яний міст. На місце проектувальника претендували Мікеланджело і найвидатніший архітектор того часу Андреа Палладіо. Але право спорудити міст здобув маловідомий Антоніо де Понте. Коли почалося будівництво, багато архітекторів пророкували його обвал, проте Ріальто вистояв до наших днів. Справжнім випробуванням для Ріальто стали туристи, для яких він є однією з головних принад Венеції. В 2012 р. владі міста навіть довелося закрити його на реконструкцію. Тож єдина вада мосту Ріальто – привабливість. Якщо ви не полюбляєте великі скупчення туристів і продавців сувенірів, то пам’ятайте, що Гранд-канал з’єднують ще три мости – а всього в Венеції їх більше 400.
Міст Шехара (ХVІІст., Ємен) ̶ міст над прірвою
Завершити «хіт-парад» старовинних мостів варто мостом Шехара в Ємені, спорудженим над прірвою між горами Джебель-аль-Емір і Джебель-аль-Фаіше. Цей міст збудований в ХVІІ ст. і є наймолодшим з перелічених. Але в нього і найзахопливіша легенда – місцеві жителі, що мали стерегтися нападів завойовників, нібито володіли секретом, як зруйнувати міст в одну мить. Пам’ятайте про це, коли будете прогулюватися над 200-метровою прірвою.
Текст: Олександр Вітолін
