Сінус Лінге, партнер у датському архітектурному бюро EFFEKT, з 2007 року керував більш ніж 60 проектами різного масштабу та географії, зосереджених навколо соціальних та громадських просторів, культурних та спортивних об’єктів. У своїй презентації на Міжнародному архітектурному фестивалі CANactions архітектор розповів про кілька робіт бюро, в основі яких – принципи сталого розвитку. Пропонуємо короткий конспект його виступу.
Вплив на загрозу: якого ефекту прагне команда
Effekt – датське слово, яке означає вплив. У бюро із такою назвою працюють архітектори, міські дослідники та ландшафтні дизайнери. Умовно колектив можна поділити на дві частини: одна проектує та будує, інша – досліджує середовище, генерує та тестує ідеї.
EFFEKT намагається братися за проекти, де можна переосмислити утворення життя та розвиток міст. Раніше команда фокусувалася на соціоекономічних та культурних аспектах впливу своїх проектів на міста. Проте 5 років тому концепцію було переорієнтовано на біоекологічну та економічну перспективу.
Населення Землі зростає, споживає більше їжі та води, виснажуючи цим ресурси планети. Рівень забруднення росте, температура поверхні та повітря збільшується, а кількість видів флори та фауни зменшується. Шокова динаміка почалася ще за індустріальної революції і продовжує рухатися в поганому напрямку. Тож співробітники EFFEKT вирішили шукати нові рішення для стабілізації вищезгаданих показників, кинувши собі дизайн-виклик. Назвали його «рух від его до еко» – рух за «приєднання» міста до довкілля. Кількома проектами Сінус Лінге ілюструє діяльність бюро в цьому напрямі.
Вам буде цікаво: Нерухомість – ядро економіки, що тяжіє до розпаду.
Ремонт як другий шанс
Перша умовна група – проекти оновлення непривабливих просторів. Старий завод з виробництва вітряків у промисловій зоні неподалік історичного центру данського Віборга перетворився на спортивний заклад Game Streetmekka. У простій та суворій архітектурній формі створили майданчики для скейтбордистів, велосипедистів, місця для занять танцями та паркуром тощо. Для цього в колишньому цеху розібрали кілька стін, розмежувавши зони бетонними перегородками. Кожна окрема зона має свою температуру та обладнана тими елементами, які спортсмени використовують і на вуличних тренуваннях. Атмосферності додають графіті на стінах та написи, що позначають зони. Окрім майданчиків для тренувань у комплексі є і зони для відпочинку та спілкування.
Цей проект вдалося реалізувати на третину виділеного бюджету. Абонементи у спортивний центр зробили доступними для людей із різним рівнем достатку. Усе це вкупі дало вражаючий ефект: заклад відкрився у січні, а вже у жовтні кожен двадцятий мешканець міста мав абонемент. Подібні перетворення закинутих промислових майданчиків (наприклад, локомотивного депо) бюро реалізовувало і в інших містах.
Є у їхньому портфоліо і проект реновації житла – квартал Rosenhøj в данському Орхусі. Масив на 900 квартир був збудований у 1960-х. За 50 років територія значно постраждала від бідності та соціальних проблем. Влада вирішила привести до ладу цю територію, щоб привабити сюди нових жителів – представників середнього класу. Реновація включала покращення інфраструктури, озеленення, переформатування житла, оновлення фасадів.
Нового добудовували небагато, переважно соціальні зони (заклади торгівлі, культури, розваг), щоб урізноманітнити дозвілля та створити більше робочих місць. Дизайнери оновили ландшафт території, додали спільних зелених зон та вуличних меблів. Вони також заохочували мешканців облаштовувати двори на власний смак. Це і згуртовувало сусідів, і допомагало їм відчути власні права на цю територію та відповідальність за неї.
Незабаром після ремонту кварталу було проведене опитування мешканців. Воно показало, що відчуття небезпеки в районі знизилося вдвічі. Стало менше безробітних та дітей поза школою, зате дуже зросла довіра до сусідів. Є і об’єктивні показники успішності проекту – мешканці масиву відтепер споживають на 50% менше енергії для опалення та освітлення будинків. Викиди вуглецю через реновацію на 80% менші, ніж у разі знищення району.
На самозабезпеченні: будинок може все
Побудова сталих спільнот – тема, шо пронизує більшість досліджень та проектів EFFEKT.
Один із прикладів – колаборація з компанією Ørsted, яка з нафтогазової сфери переключилася на відновлювану енергію. Команда поставила перед собою кілька завдань. По-перше, замкнути цикл і зробити будинок нейтральним з точки зору споживання та виробництва ресурсів. По-друге, зробити будинок легким для власника, щоб стале життя не було складним, а помилки чи нерозуміння не викликали почуття провини. По-третє – інтегрувати природні системи в дім, а не зробити його окремою коробкою.
Дахи проектувальники відвели для збирання енергії, розмістивши на них 70 м.кв. сонячних панелей. Із них 10 м.кв. забезпечать мобільність мешканців, заряджаючи машину чи, наприклад, електроскутер або самокат. 140 м.кв. даху забезпечить потребу мешканців у воді на 90%, збираючи дощову воду. Для Данії, яка страждає від надлишку пестицидів у воді, це може стати хорошим рішенням. Циркулюючий душ дозволить зменшити витрати води, очищуючи та повторно використовуючи її. Вода замість туалетного паперу теж допоможе зекономити ресурси. Свіжою та корисною їжею забезпечуватимуть сезонні грядки чи навіть городи.
Візуалізація ReGen Villages, EFFEKT.
Сільськогосподарські угіддя здавна були ядром спільнот, саме навколо них формувалася забудова. Індустріальна епоха все змінила: їжу можна вирощувати на нескінченних полях та у величезних фермах і перевозити її на дуже далекі відстані. Супермаркети збирають продукти з усього світу і провокують безупинне споживання. Цифри шокують: 42% грунту відведено під вирощування їжі, на це витрачається і 70% води, через це виділяється 30% парникових газів. Кожна сьома людина на планеті страждає від голоду, при цьому третина їжі йде у смітник.
Відповіддю дослідників з EFFEKT на ці проблеми став проект Regen Villages у нідерландському муніципалітеті Алмере. Команда порахувала: для самозабезпечення родини з 3 людей треба 600м.кв., на яких можна розмістити будинок, теплицю, сад та город, невелике тваринне господарство та сонячні батареї. Тобто, для невеликого хутора з 25 будинків достатньо буде півтора гектари.
У центрі поселення розміщуватиметься виробництво їжі та соціальна інфраструктура, а уже навколо них – будинки та підсобні господарства. Зони для відпочинку та розваг можна поєднати із садами. Сонячна енергія та вода збиратимуться на дахах. Для переробки сміття передбачені різні шляхи – компост, виробництво біогазу та електрики, корм для тварин тощо.
Проект отримав шалений відгук: швидко знайшлося 200 потенційних власників будівель, ще 1200 у черзі. Розробкою зацікавилися 37 міст та 14 національних урядів. Але основний клієнт, для якого усе робилося, так і не довів справу до кінця, Утім, архітектурне бюро вирішило розвивати цю ідею далі. Уже є перші прототипи, як то Helsinge Haveby у данському Хельсінге. Заплановане селище на 100 будинків, перший квартал вже у продажу.
По верхівках: нешкідливий зелений туризм
У своїх проектах бюро намагається інтегрувати забудову в природу, по максимуму зберігаючи зелені зони або створюючи нові.
Яскравий приклад – Vaishnavi Viridian у індійському Бангалорі, місцевий аналог Кремнієвої долини. На 15 гектарах розміщені технопарк, офіси, житло та соціально-культурна інфраструктура. Навколо – дуже старий ліс із цінними деревами. Розмістивши зелень ще й на терасах будівель, проектувальники створили щось схоже на висячі сади Семіраміди – одне з семи чудес світу. Усього в комплексі 6 будівель, розподілених по функціях. Розумне використання природних умов, окрім збереження лісу, простежується ще й у системі збирання води під час мусонів на сухий сезон.
Розробляючи Camp Adventure Park у лісі неподалік Копенгагена, команда бюро вирішила підняти відвідувачів на рівень верхівок дерева. Таким чином «спіймані два зайці»: клієнти отримують незвичний досвід і не шкодять лісу, адже майже не торкаються землі. По всьому парку розміщені підвісні мости для прогулянок із оглядовими майданчиками та місцями для відпочинку. Центральний об’єкт – оглядова вежа у формі викрученого циліндра, у якій відвідувачі піднімаються на найвищу точку по спіралі. Проект уже реалізований, за місяць парк відвідує близько 30 тисяч людей.
Poshtel POPUP by EFFEKT
І насамкінець — проект, який увібрав у себе ключові для EFFEKT ідеї – Poshtel POPUP. Йдеться про надання сервісів гостинності без усталеної інфраструктури. «Готель за запитом» можна звести у будь-якій точці планети із контейнерних модулів. Це може бути як один модуль, так і ціла будівля чи поверх із них. Туди можна додавати різні елементи та зручності. Виготовлятимуться вони із біорозкладної сировини чи матеріалів, які можна відправити на повторну переробку. Така ідея може добре спрацювати на фестивалях чи інших масштабних заходах, де ненадовго, але з комфортом треба розселити велику кількість людей. Можливе і використання у модульних містечках.
А який з цих проектів вам здається найцікавішим? Чи хотіли б ви побачити щось подібне в своєму місті? Поділіться з нами в коментарях.
Записала Дар’я Трапезнікова
Головне фото: Rasmus Hjortshoj, Camp Adventure Park by EFFEKT
