Як медитація впливає на розуміння міста? Як вона відцентровує бачення себе у просторі — і не тільки того, хто медитує, а й тих, хто спостерігає?
Про це читайте у інтерв’ю з Дар’єю Пугачовою. Вона майже два роки медитує у громадських місцях в Україні та за кордоном. Робить це у помаранчевому комбінезоні, сидячи на картонці. Її проєкт #outside_observer (сторонній спостерігач) поєднує мистецтво та медитацію у середовищі міста.
«Мій перформанс викликає різноманітні реакції — від подиву, насмішок і агресії до співчуття, підтримки і навіть бажання приєднатись. Але якою б не була реакція, я не сприймаю її особисто. Медитація — це лише дзеркало, в якому кожен спостерігає за собою», — каже Дар’я.
За освітою вона архітекторка, вивчала мистецтво, була учасницею гурту Panivalkova. Вісім років Дар’я практикує крійя-йогу: так навчилася зберігати баланс і стійкість у складних умовах. Зрозуміла, що є багато речей, які може робити добре, але проєкт #outside_observer — те, через що реалізує себе найкраще, те унікальне, що може дати світу.
«Шлях пізнання свого місця доступний кожному — займатися улюбленою справою. Це енергія, яку ми даємо світові. А коли віддаємо те, що ми любимо, то отримуємо ще більше енергії взамін. Для цього потрібно мати сміливість. Ми знаходимо безліч причин, щоб не займатися тим, що нам справді подобається. Важливо відкинути ці думки і просто почати. Так ми знову відчуємо радість. Це і є той вектор, що направить нас до самих себе».
— Перебуваючи у місті, ми «зашиваємося» у ньому, підпорядковуємося його правилам і ритмам. Публічна ж медитація — це зупинка, зрив стоп-крану, але то я так бачу. А ви?
— Якщо подивитися на мій перформанс зі сторони, то виходить, що є той, хто медитує, статична точка, і багато тих, хто йдуть у своїх справах. Ця нерухомість проявляє простір і його наповнення, на які ми часто не звертаємо уваги. Коли люди помічають мене, вони починають взаємодіяти — приєднуються до медитації, намагаються заговорити чи іншим способом привернути мою увагу. Тож медитація у публічному просторі справді схожа на такий собі стоп-кадр. Вона спонукає зупинитися та відчути, що ми є тут-і-зараз.
Контрактова площа, День Києва, фото Слави Полянцева.
— Ви описали свій проєкт як «Перформанс-медитація в просторі міста». Отже, те, що медитація відбувається саме у місті, — необхідна складова?
— Так. Я давно знімаю відеоспостереження за місцями, де, здається, не відбувається нічого особливого. Але це тільки на перший погляд. Коли концентруєшся в моменті, то помічаєш, що всі взаємозв’язки людей і об’єктів у просторі наповнені красою.
Ринок біля метро “Лісова”, фото Романа Барабаша
Місто мене завжди надихало, спостереження та спілкування з ним були природними. Тож, плануючи свій проєкт, я одразу знала, що хочу поєднати публічний простір, медитацію та сучасне мистецтво.
Для мене важливо, щоб перформанс відбувався у людних місцях — на вокзалах, ринках, у метро, на площах. Я також медитую під час фестивалів чи різноманітних публічних акцій. У відносно спокійному місці й розслабленій атмосфері люди рідко реагують активно.
— Як місце впливає на медитацію?
— Є місця, в яких люди змінюють одне одного, але частина з них перебуває постійно, наприклад, на ринку. Там сталі форми комунікації та зв’язки, багато дій відбувається одномоментно. Коли медитую в таких місцях, розвивається новий сценарій — люди відхиляються від первісної цілі, починають взаємодіяти зі мною та обговорюють перформанс між собою. У такому сформованому середовищі перформанс зазвичай дуже яскравий. Важливо й те, що у знайомому комфортному місці люди готові розкриватися.
Цікаво медитувати на вокзалі. Там збирається різноманітна аудиторія, всі поспішають і зосереджені на своїй меті. Крім того, є працівники вокзалу, які підходять до мене, їм завжди щось не подобається. Вони комунікують зі мною і з перехожими. Так у спілкування втягуються навіть ті, хто не був налаштований на контакт і сприймав вокзал винятково як трансферну зону.
Іноді я медитую в торгових центрах. Їхнє планування в загальних рисах збігається, і майже в кожному є скляний тамбур. Я сідаю обличчям до стіни і опиняюсь в глухому куті. Виходить такий маленький замкнений простір. Мені здається, це місце просто створене для перформансу! Люди не звикли бачити когось, хто сидить нерухомо в прохідній зоні, та ще й в яскравому вбранні. Їхнє уявлення про місце і те, як у ньому треба поводитись, ламається.
ТРЦ “Оушен плаза”
Один із найяскравіших перформансів був у Тернополі на День Конституції. Під час концерту ведучий закликав людей танцювати та виходити на сцену. Я вийшла й сіла в медитацію. Ведучий нічого не знав про мій проєкт, та він не розгубився — пояснив, що я медитую, і запропонував усім охочим приєднатися. Так відбулася колективна медитація.
У різних місцях на мене реагують по-різному, і я не можу однозначно відповісти — реакція залежить від простору чи від людини. Наприклад, на ринку іноді розцінюють медитацію як те, що приваблює позитивну енергію, а тому й прибутку від торгівлі, вважають, буде більше.
— Як ви розумієте, що місце для медитації вдале?
— Буває, починаю медитувати, сиджу хвилин десять-двадцять, але взаємодія з людьми не складається. Тоді я просто змінюю місце. При цьому я не вважаю, що існує «те місце», чи «не те», я просто йду далі. Особливість Place for Meditation у тому, що місце саме знаходить мене.
Влітку 2019-го я тиждень медитувала у Берліні. На другий день, коли ми вже відзняли перформанс і просто прогулювались, я побачила, що у сквері збираються люди. Було схоже на початок публічної акції. Я сіла навпроти привітної компанії молодих людей та почала медитувати. А буквально за кілька хвилин розпочався протест суданців. Я подумала, що це добра нагода підтримати їх. Але, як потім з’ясувалося, протестувальникам це не сподобалося, вони подумали, що я демонструю перевагу білих. Тоді я зрозуміла, що моє послання не завжди читається так, як би я того хотіла. Я задала собі запитання, можливо, й справді хочу привернути до себе увагу таким чином, але зрозуміла, що ні — цей проєкт не про мене, а про навколишній світ. Думаю, мій перформанс проявляє больові точки людей.
— А яке послання ви вкладаєте у медитацію?
— Я формулюю його по-різному, все залежить від того, з ким спілкуюсь. Для себе я розумію його так: тишу та спокій можна знайти всередині, для цього не потрібно втікати від світу. Я хочу, аби мистецтво та медитація стали частиною життя людей. Публічна медитація — це та форма взаємодії, яка допомагає іншим усвідомлювати щось несхоже на їхній буденний досвід. Згодом такі практики стають нормою, і коли це відбувається, у світі зростає порозуміння та прийняття одне одного.
МакДональдс на Хрещатику, фото Катерини Саванчук
— У медитації особливо гостро проявляється перебування тут-і-зараз, характерне і для перформансу. Так ми підходимо до теми мистецтва. Яка мистецька складова #outside_observer?
— Сам перформанс. У ньому, як і в медитації, інструмент взаємодії — це тіло. Для митця важливо бути в моменті. Відчуття присутності дає енергію для того, щоб перформанс відбувся.
Ще одна складова перформативної практики — впізнаваний образ. Якби я медитувала у повсякденному вбранні на вулиці, мабуть, це сприймалося б, ніби я ненормальна або сектантка, хоча в костюмі на мене іноді теж так реагують (сміється — А. З.). Глядачі розуміють, що у мене є певна роль, а яка — вони визначають самі.
У моєму образі є посилання на буддійських монахів — помаранчевий колір комбінезону і поголена голова, це я зробила спеціально для проєкту. Ще одна важлива складова — картонка, на котрій сиджу під час медитації. Картонка символізує неприв’язаність до місця, і водночас вона є документом перформансу. Перед початком медитації я завжди шукаю нову картонку. Хочу зібрати колекцію картонок і зробити виставку про перформанси і місця, в яких медитувала.
— І наостанок. Як вважаєте, що таке медитація?
— Медитація — це тонкий зв’язок із собою та всесвітом, присутність тут-і-зараз. Коли я медитую, концентруюся на внутрішніх відчуттях. Тоді думки зникають, я перебуваю в собі й водночас чую, що відбувається навколо, та спостерігаю. Це концентрація в моменті.
Посилання на проєкт:
Сайт і краудфандинг: outsideobserver.org
Facebook facebook.com/outsideobserver.art
Instagram instagram.com/outside_observer.art
Youtube youtube.com/channel/UCQgxxWpyHn2m6smhFHGFO-w
Бесідувала Анна Золотнюк
