З нагоди 16-ї Щорічної зустрічі YES, що проходила у Києві у вересні 2019 року, відомий телеведучий Фарід Закарія виступив із публічною лекцією «Занепад Заходу, підйом Китаю та новий світовий порядок». Він є одним із найвпливовіших американських політичних аналітиків. Його щотижнева програма Fareed Zakaria GPS, присвячена питанням зовнішньої та внутрішньої політики, виходить на телеканалі CNN/U.S. і транслюється по всьому світу на CNN International.

Модератором лекції став Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), прем’єр-міністр Швеції (1991-1994). Ми занотували основні тези виступу Закарії.

Фарід Закарія та Карл Більдт

Чим зумовлене китайське економічне диво?

Секрет дивовижного зростання, на думку експертів, криється у створенні унікальної, відмінної від західної, економічної моделі. Китай — єдина країна в світі, якій вдалося перемогти бідність серед населення. Ще сорок років тому значна частина китайського народу була бідною, показники ВВП на душу населення можна було порівняти хіба що з показниками Замбії. Утім, до 2014 року держава спромоглася оптимізувати розподіл ресурсів. Завдяки цьому 800 мільйонів осіб покращили свій добробут. Це в свою чергу призвело до небувалого зростання економічних показників та кількості населення. Щороку китайська економіка зростає у середньому на 6%. Різке збільшення експорту — один із основних зовнішніх чинників її підйому.

Доречно згадати і те, що Китай має світову монополію на збірку та продаж найдешевших товарів. Вони десятиліттями зосереджувалися на виробництві комплектуючих деталей, якими користується весь світ, імпортуючи товари на мільярди доларів. У них багато конкурентних переваг на міжнародному ринку, проте для успіху зовнішньоторговельної експансії потрібна чітка стратегія. Вона полягає в забезпеченні податкових, кредитних, митних та інших преференцій галузям і підприємствам, націленим на зовнішні ринки. Влада послідовно та успішно реалізує її в орієнтованій на експорт промисловій політиці.

Незважаючи на те що Китай — соціалістична держава, вона має дуже потужний приватний сектор. Приватні фірми виробляють більше ніж дві третини усього ВВП держави, також на них припадає більше 90% китайського експорту, що приносить країні приблизно 80% прибутку.

А чим Захід гірший?

Фарід Закарія звернув увагу на нинішню політичну ситуацію на заході Європи та у Сполучених Штатах Америки, де, на відміну від Китаю, помітно уповільнився розвиток. Зараз західний світ зіштовхнувся із багатьма проблемами на всіх рівнях. Влада багатьох країн, у тому числі США, навмисно зміщує фокус із дійсно важливих аспектів на незначні, штучні проблеми задля утримання власних позицій. Вони зовсім не враховують шкоду від цього.

У результаті ми спостерігаємо неймовірне зростання Китаю. Для прикладу, якщо США показали 2% зростання на цей рік, то Китай — 9,5%. На думку лектора, одним із чинників такого зростання є культурний аспект – китайці розвиваються поза традиційною міжнародною системою, утвореною західноєвропейськими країнами.

«Насправді, ви бачите і чуєте щодня про обмеження і дозволи на торгівлю, про те, що відбувається у Китайському морі. Це перетворення випало на ваш період життя і буде визначати цілий світ так само, як холодна війна визначала життя мого покоління, незалежно від того, хто де жив», – наголосив Закарія.

Китай може поступитися Індії?

Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991-1994), член Правління YES

У подальшій дискусії Карл Більдт зазначив, що Китай може мати серйозного конкурента – Індію, яка, за його словами, за десять років конкуруватиме за світове лідерство. Хоча Індія набагато бідніша, у неї є особлива риса – демократія. Існує думка, що у далекій перспективі держави з демократичним устроєм матимуть більші шанси на економічний і загальний розвиток.

Фарід Закарія вважає, що Китай все ж таки потужніший за Індію і має більше об’єктивних претензій на провідну роль у світовій економіці. Лектор переконаний, що Індії знадобиться ще багато часу, щоб розвинутися до рівня Китаю. Зараз її економіка розвивається трохи швидше, однак китайська набагато більша. На його думку, Китай збагатів завдяки гарному розумінню нинішнього світового ладу.

«Із часів Ніксона, наприклад, китайці фінансували революційні рухи в Латинській Америці та Індії, прагнули, щоб одна частина світу загинула, а інша стала соціалістичною. Сьогодні Китай дає найбільше грошей на об’єднання нації, дає більше миротворців, ніж усі інші країни НАТО», – додав аналітик.

Він також відзначив інші позитивні зміни у політиці Китаю, порівнюючи із тотожною проблемою у Сполучених Штатах, де не поважали інтелектуальну власність, поки самі не почали її створювати. Так само зловживав інтелектуальною власністю і Китай, але кілька років тому у країні заснували спеціальний суд, і більшість рішень виноситься на користь іноземних компаній. Це напряму пов’язано із захистом власних позицій на світовому ринку, адже китайська телекомунікаційна компанія Huawei нині є одним із найбільших творців інтелектуальної власності.

Інтеграція в міжнародну систему

Потрібно визнати, що Китай має бути вписаний у світову систему. На цю країну припадає 15% світового ВВП, однак вони не мають членства ні у МВФ, ні у Світовому банку.

«Коли настане час призначати керівного директора МВФ, то там почне діяти американо-європейський клуб. Цілком природно, що китайці скажуть: «Ми теж хочемо мати вплив». Їм можна дати трохи контролю над зовнішнім середовищем, але, гадаю, китайців не задовольнить це», – каже Закарія.

У підсумку Фарід закцентував увагу на загальній тенденцій до змін у сучасному світовому порядку. «Ми бачимо, що світовий лад зараз означає «менше ладу – більше змін».

Записала Ріана Абдулаєва

Фото з офіційного сайту yes-ukraine