Філософи не йдуть у відпустку, щоби перепочити від роздумів, у них не буває вихідних, щоби нарешті насолодитися безмежним конформізмом і бездумним автоматизмом. А все тому, що філософ — це не професія, а особливий стан розуму. І цілком ймовірно, що такий світогляд впливає на сновидіння.

Що ж може наснитися сучасним представникам різних філософських напрямків?

Аналітичний філософ

Довго крутить в руках баночку з написом «НІЧНИЙ КРЕМ». Задумливо розглядає етикетку: «Що це значить? Крем, який треба застосовувати, коли ніч, або тоді, коли я сплю? Адже час, коли я сплю, може не збігатися з тим, коли ніч»… Мова постійно чинить супротив думкам, мова заплутує та вводить в оману. Якщо неможливо про щось ясно говорити, чи не ліпше було б замовчати? Сонні думки роблять повіки важкими, книжка Джорджа Мура «Докази зовнішнього світу» випадає з рук і падає на обличчя…

Якщо неможливо побудувати досконалу, засновану на логіці мову, за допомогою якої можна адекватно описувати світ, то, можливо, варто піти у зворотному напрямку й створити логіку, засновану на звичайній побутовій мові. Але як дізнатися, що саме виражають слова, адже словники не містять істинних значень слів — це просто збірники правил мовних ігор. Кожна мовна дія приховує певний намір, проте як його розгадати? Болісно усвідомлювати, що ми не можемо зрозуміти одне одного до кінця.

Тривожний сон перериває ранній телефонний дзвінок:

— Алло, слухаю.

— Добрий день, ви вже перестали пити коньяк зранку, відповідайте: так чи ні.

аналитик

Феноменолог

Завантажив нову лекцію на свій YouTube-канал, у якого аж вісім підписників. Усе ж це більше, ніж студентів, котрі ходять до нього на лекції. Рішучим і звичним жестом випив снодійне та ліг спати. Проте безсоння сильніше. Він дуже хоче заснути. Лише одне важливе та суттєве — хоче. Все інше винесене за дужки.

Людська екзистенція, дазайн (Dasein), проявляється через суб’єктивні стани, через занурення у часовий потік, через усвідомлення скінченності життя, через страх, тривогу або бажання спати… Свідомість, очищена від реального змісту, виявляє не сам предмет, або ж його образ, не сон і не свою мрію про нього, а тільки спрямованість на об’єкт. Свідомість інтенційна і у ній нероздільні ноема й ноезис — думка та мислення, вибраний аспект поняття і акт спрямованості свідомості на об’єкт. Не обійтися тут без стримування від звичних схем мислення, оцінок, упереджень і без епохе (epohe). Провівши всю ніч у рефлексіях і спостереженнях за спрямованістю власної свідомості, поволі засинає лишень під ранок.

феноменолог

Містик

Зазвичай взагалі не спить, оскільки вважає, що сон шкідливий для тіла й розуму, бо ж він робить розум менш гострим. Тому щонайбільше практикує усвідомлені сновидіння та йога-нідру. Містик ретельно готується до сну, запалюючи пахощі, вмикає у навушниках бінауральні ритми та насуваючи пов’язку на очі, нарешті лягає на підлогу, попередньо відшукавши місце сили. У сні спілкується з Доном Хуаном, Джидду Крішнамурті та Георгієм Гурджиєвим, даоськими монахами, хасидами та суфіями.

Відчуття нереальності часу розчиняє кордони між минулим теперішнім і майбутнім, між протилежностями, з’єднуючи їх в одне ціле. Це і є божественний та безпочатковий танець енергій Інь та Ян. У малому проявляється велике, у великому — мале. Повільне та глибоке дихання наповнює життям спокійне та розслаблене тіло, землю небо та весь простір Усесвіту. Добро та зло насправді одне й те ж, тільки інтуїтивне, недискурсивне мислення допоможе зрозуміти Істину буття. Відчуття нескінченного щастя та спокою примушує відкрити вологі очі й записати те, що послане було звідкись: «І вогонь в глибині горить незгасно і все це невимовно…»**.

Мистик

Логічний позитивіст

Щоразу перед сном бере з полички книжку, наприклад Рудольфа Карнапа «Значення і необхідність» та обов’язково читає десять сторінок. Опісля засинає, уважно вглядаючись в портрет напруженого Людвіга Вітгенштайна. Зображення стає дедалі більш туманним, а думки втрачають форму… За вікном залиті сонцем вулиці Відня, а в невеличкій університетській аудиторії бадьоро розмовляють філософи:

«Наука — це найвища форма знання. Ані примітивне релігійно-міфологічне знання, ані відірвані від практики філософські роздуми не можуть зрівнятися з чіткістю та логічністю науки», — говорить невисокий чоловік у круглих окулярах.

«Абсолютно точно! — підтримує його інший. — Філософію слід трансформувати в науку на штиб фізики, де із поєднання теорії та практики виникне справжнє позитивістське знання. Судження, що не пройшли перевірку досвідом, рівносильні беззмістовному наборові слів: тільки верифіковане знання є науковим».

«Ба навіть більше — наукове знання повинно підлягати не стільки верифікації, а бути фальсифікованим. Вченому варто шукати не підтвердження своєї теорії, а факти, котрі спростовують її…».

— Карле, ти маєш рацію, Карле, — говорить сонний голос. Дзвонить будильник.

Логический позитивист2

Диджимодерніст

Ретельно почистивши зуби смартщіткою нового покоління, синхронізує трекер сну зі смартфоном і лягає в постіль, звично намостивши на животі ноутбук, а після години інтернет-серфінгу повільно занурюється у хвилі диджитал-сновидінь.

Цифрова реальність прямокутників, котрі світяться, трансформує культуру, перетворює стосунки між авторами, читачами, творами. Нова рідка майже сновидницька основа текстів розмиває ще донедавна міцну єдність автора й твору. Блоги, коментарі, лайки та безконечно оновлювані стрічки новин дають аудиторії безпрецедентну можливість міняти зміст і трансформувати форму.

Тексти є нестабільними та ефемерними, вони багатообразні та постійно змінюються, наче ти в трансі, наче ти спиш, наче тебе нема, наче тебе видалили, наче тебе забанили — ти не прийшов бот-перевірку: капча все складнішає. Кожен занурений в єдину електронну оповідь. Вже немає навіть дротів, майже непомітні технології такі людські та завжди готові вдосконалити вашу персональну історію. Крізь сон лунає цифровий голос: «Доброго ранку, час вставати! Температура повітря + 18, в обід можливий невеликий дощ. Не забудьте парасолю та зарядний пристрій».

Диджимодернист
Вам буде цікавоо: шість видів сучасних філософів: портрет персонажа

Текст: Євгенія Іванова

Иллюстрации: Олена Зублевич


Примечания:

* Бесцветные зеленые идеи яростно спят – пример, использованный Ноамом Хомским в книге «Синтаксические структуры» для демонстрации неэквивалентности понятий «грамматичность» и «осмысленность».

**Цитата из песни Бориса Гребенщикова «Неизъяснимо».