Відомий буддолог, індолог, перекладач і книговидавець, спеціаліст з буддійської іконографії Андрій Терентьєв розповів, як у буддизмі ставляться до війни.

Військова операція Росії в Україні, розпочата 24 лютого, сколихнула весь світ, — здається, жодна країна не залишилася до цього байдужою, цю агресію засудили навіть країни, назви яких я ніколи не чув — і ніхто не схвалив. Вже загинули сотні людей… У самій Росії щодня продовжуються акції протесту, близько 800 000 громадян підписали петицію, що вимагає негайного припинення військових дій. Водночас багато наших співгромадян підтримують дії уряду, і розкол у суспільстві, мабуть, поглиблюється.

Але тут я хотів би висловитись лише про ставлення буддизму до війни, оскільки суперечки про це виникли навіть у деяких наших буддійських центрах. Адже буддійські центри — не політичні клуби, і до них входять люди різних політичних поглядів. Буддизм відкритий для них усіх, оскільки спрямований звільнення всіх істот від страждань.

І ось, коли ми вранці сідаємо медитувати, ми перш за все намагаємося «породити бодхічитту» — прагнення, що виходить з любові і співчуття до всіх істот досягти стану Будди «До всіх істот» означає не поділяючи їх на своїх і чужих, друзів і ворогів. Це основа основ вчення Будди, ухиляння від неї — відхід від усього вчення. Адже всі істоти в нашому світі — росіяни та американці, «путіністи» та «ліберали» — однаково хочуть позбутися страждань, а призводять до них «три отрути»: незнання, егоїстичні бажання й гнів. Так ворожнеча і страждання залишаються у світі, доки ми не впораємося з отрутами, які нищать наші душі.

Але коли ми зустрічаємо людей з іншою конфігурацією «трьох отрут», ніж у нас самих, вона нам не подобається, у нас народжуються ненависть і зневага, і ми вважаємо їх негідниками чи ідіотами. Ми забуваємо, що й вони мають природу Будди та прагнуть уникнути страждань. А якщо в конкретній ситуації маємо рацію ми, а не наші «злі противники», то, хоча важливо сперечатися і протестувати проти зла, але ці противники у людини з буддійськими поглядами мають пробуджувати співчуття, як дитина, котра робить щось шкідливе для інших і для себе.

Але що робити з людьми, чий затуманений «трьома отрутами» розум загрожує життю та здоров’ю інших? Буддизм в цілому поділяє загальноіндійську ідею ахімси — «незаподіяння шкоди», і заповідь «не убий», як і в християнстві, стоїть першому місці в нашому моральному кодексі. Але буддійська етика допускає як виняток відмову від «непротивлення злу насильством», на прикладі історії з минулих життів Будди, де він убив розбійника, який інакше позбавив би життя 500 мореплавців. Але! Вже тоді майбутній Будда був провидцем, тобто ясно бачив майбутнє і точно знав, що ніякі інші способи вплинути на розбійника неможливі. У коментарях говориться, що ці два чинники плюс альтруїстична мотивація може бути виправданням порушення морального принципу «не убий».

Військове вторгнення на територію незалежної держави, через яке гине безліч людей, звичайно, такими критеріями не виправдати.

«Війна як спосіб вирішення конфліктів застаріла!» — неодноразово говорив лауреат Нобелівської премії миру Його Святість Далай-лама. Про війну він висловлювався багаторазово, наприклад, у «Етиці для нового тисячоліття»:

«Хоча, як це не парадоксально, метою більшості військових кампаній є мир, насправді війна схожа на вогонь у людському співтоваристві, вогонь, що живиться людськими життями… Ми не можемо усвідомити, що сама природа війни — холодна жорстокість та страждання. Сумна правда полягає в тому, що ми живемо в таких умовах, за яких війна сприймається як щось хвилююче і навіть почесне… Ми сприймаємо вбивство як щось жахливе, але війна в нашому розумі не пов’язується зі злочином…

Найбільше в наші дні від війни страждають абсолютно безневинні, — і не тільки сім’ї тих, хто бореться, але значно більшою мірою прості громадяни, які часто взагалі не мають відношення до конфлікту. Навіть після того, як війна закінчується, продовжуються величезні страждання…»

Його Святість Далай-лама — послідовний противник воєн, і навіть тибетські партизани, які вели, здавалося б, справедливу війну проти китайських військ, що окупували Тибет, отримали від нього листа з проханням припинити військові дії, не змогли не послухатися й виконали його наказ. Хоча кілька з них вбачили за краще накласти на себе руки…

Я написав про це для того, щоб усі, хто вважає себе буддистом і, тим більше, послідовником Далай-лами, ясно усвідомлювали, що, підтримуючи війну, вони вступають у пряму суперечність з основами Дхарми і зі своїми духовними наставниками.

У цьому сенсі неважливо, чи вважаємо ми винним Зеленського, Путіна, Байдена, чи ще когось. Важливо розуміти, що метод військових дій для вирішення проблем з точки зору буддизму є неприйнятним!

Автор: Андрій Терентьєв