Один із найпопулярніших сайтів у світі, Вікіпедія, як проєкт, має за лаштунками ще багато корисних та цікавих напрямків діяльності. Усі медіа проєкту, як й інформативна його частина, надаються волонтерами й утворюють дійсно вільну та відкриту енциклопедію. Вікісховище не тільки опікується всіма медіа, але і є місцем для фотоконкурсів, які мотивують людей робити більше світлин, надсилати у проєкт, та покращувати якісно та кількісно контент усієї цифрової енциклопедії. «Вікі любить Землю» один із таких фотоконкурсів.

Ще на початку лютого Анастасія Філенкова поговорила із Антоном Процюком, координатором програм ГО «Вікімедіа Україна» про сам проєкт та його цілі, про те, хто може взяти участь та з чого почати. Тоді це мав бути матеріал про початок міжнародного та локального українського фотоконкурсу «Вікі любить Землю» із запрошенням всіх бажаючих до участі. Але вже 24 лютого війна поставила під питання не тільки проведення конкурсу, але і роботу «Вікімедіа Україна». 

Про|стір публікує результат двох розмов із Антоном Процюком про сам фотоконкурс, започаткований, до речі, в Україні, та, як розвивається його доля під час воєнних дій, а також, як працює команда української Вікімедіа. А ще про те, чим займаються, чого хотіли б та чого очікують в офлайн офісі «Вікімедіа Україна».

—Що таке «Вікі любить Землю»?

— Дуже в «двох словах» — це міжнародний фотоконкурс, присвячений пам’яткам природи та пам’яткам природно-заповідного фонду. Якщо говорити детальніше, то це конкурс, який проходить у Вікісховищі — сестринському проєкті Вікіпедії. Це конкурс для Вікіпедії, метою якого є залучити якомога більше фотографій об’єктів природно-заповідного фонду з різних країн під вільною ліцензією. Це означає, що ці фотографії будуть потім вільно та безкоштовно доступні всім для використання в статтях для Вікіпедії — найбільшої вільної енциклопедії у світі. Але і також будуть вільні для використання іншими зацікавленими аудиторіями безкоштовно та під вільною ліцензією, навіть з комерційною метою, за умов правильної атрибуції. Цей конкурс проводиться з 2013 року, він міжнародний та організовується локальними командами з різних країн. Кожного року понад 30 країн регулярно беруть участь. Активна фаза триває з травня по липень — точна дата залежить від країни. Проте це такий загальний проєкт робота над яким триває постійно, тобто до активної фази конкурсу кожного року ми готуємо списки об’єктів природно-заповідного фонду, готуємо якісь пропозиції над чим працювати для учасників, після активної фази подання ми вже працюємо над залученням цих фотографій до статей у Вікіпедії, над визначенням переможців та оцінкою поданих світлин і загалом робимо багато супровідної роботи.

— Хто визначає місця та пам’ятки? Чи є рейтинг популярності місць?

— Ми використовуємо урядові списки, оскільки це конкурс присвячений саме пам’яткам природно-заповідного фонду, тобто ті пам’ятки природи, які захищені державою. В Україні є списки від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Ми, як організаційна команда кожного року робимо офіційний запит до міністерства, отримуємо ці списки, та оформлюємо їх у зручному на подання форматі на офіційному сайті конкурсу.

Де на кожну із областей ми бачимо список всіх об’єктів природно-заповідного фонду. Тут може не бути тільки найновіших, які з’явилися за минулі місяці. Є статистика за тим, які області та які регіони представлені, а які менш представлені. Наприклад, місто Київ представлене повністю — принаймні по одній фотографії є з кожної пам’ятки, а є кілька областей, що представлені на третину, як, наприклад, чернігівська.

Знову ж таки, це залежить від країни. Ці списки роблять окремо організатори кожної із них. В Україні ми ще намагаємось стимулювати залучення фотографій недопредставлених пам’яток — даємо за це додаткові бали, окремі призи. В українському конкурсі в нас є дві головні номінації: це «якісна» — за найкращі фотографії індивідуальні, та «кількісна» — за найбільший кількісний внесок — це якраз за більшу кількість сфотографованих пам’яток, але з урахуванням того наскільки вони представлені чи не представлені у Вікісховищі.

— Хто може брати участь? Який перший крок для того, щоб долучитися?

— Усі охочі можуть взяти участь, немає обмежень. Взагалі Вікіпедію можуть редагувати всі охочі, Вікіпедія — це волонтерський проєкт, і так само подавати фотографії можуть всі охочі, потрібно лише дотримуватись базових правил проєкту: це мають бути ваші фотографії, які зробили ви особисто — не можна подавати світлини інших людей, порушувати авторські права. У межах цього конкретного конкурсу, це мають бути фотографії об’єктів природно-заповідного фонду. Є ще певні базові правила та покрокова інструкція на сайті.

Міжнародний конкурс триває з 1 травня до 31 липня — це широке міжнародне вікно в межах якого кожна конкретна країна визначає вужчий проміжок проведення локального конкурсу. У 2022 році записалося 35 країн і в кожної по різному: наприклад, у Німеччині, Індонезії, все відбувається протягом травня, в Ірландії протягом червня, і так далі. Весь список із датами проведення можна подивитись тут.

Період проведення конкурсу в Україні зазвичай проходить в червні. Проте Україна не бере участь у конкурсі 2022 року: ми прийняли таке рішення через високі ризики для потенційних учасників, адже фотографувати зараз занадто ризиковано. З точки зору організації ми б змогли провести конкурс, але ми боїмося, що, якщо люди підуть в ліси і поля робити фотографії, це призведе до небажаних негативних наслідків, і ми не бачимо хорошого способу їх уникнути, окрім, як не проводити конкурс взагалі. Тому фотографії із України цього року на конкурс не приймаються, але громадяни України цілком вільні подавати фотографії з інших країн, які беруть участь, немає якогось обмеження за громадянством. Якщо у вас є хороша світлина якоїсь природної пам’ятки, наприклад, із Італії, то можете подати її, взяти участь у італійському конкурсі та поборотися за місцеві та міжнародні призи також. Для цього в період проведення відповідного національного конкурсу, треба зареєструватись у Вікісховищі, якщо ви ще не зареєстровані, знайти в списку потрібний об’єкт природно-заповідного фонду завантажити фотографію, вказати дані про світлину та натиснути «зберегти», і ваша фотографія буде автоматично подана на конкурс.

— Ви контролюєте правдивість і відповідність фото?

— Загалом, так. Є організаційний комітет, який перевіряє. Чесно кажучи, ми не перевіряємо кожну фотографію, тому що зазвичай збирається понад 10 тисяч світлин тільки на український конкурс щорічно. При цьому усі подані фото може незалежно від нас перевіряти спільнота волонтерів Вікісховища. Проте всі світлини, які мають хоч якийсь шанс виграти, ми перевіряємо. Це можна зробити за географічними координатами, які бажано вказувати для того, щоби виграти в конкурсі. Або це може бути просто людина-експерт з природоохоронних організацій, котра може просто подивитися і звіритись із мапою чи фото зі супутника та сказати чи це та місцина чи ні.

— Чи є співпраця між заповідниками і «Вікі любить Землю»?

— У нас немає якоїсь такої централізованої, загальної програми з усіма заповідниками, просте ми можемо для кожної індивідуальної ситуації, якщо потрібно якийсь офіційний лист звернення до заповідника від імені організації, ми можемо надати таку підтримку чи сертифікат — якісь такі речі допомагаємо на індивідуальному рівні.

— Конкурс 2021 року, та плани для 2022:

— Конкурс 2021 пройшов на міжнародному рівні в 34 країнах. Загалом було подано понад 60 тисяч світлин звідусіль. І нещодавно було оголошення переможця.

Конкурс проходить вже багато років, проте цього року ми вперше хотіли поділили переможців на дві категорії: пейзажі та макро close-up. Ми цього року вперше організували спеціальну номінацію на міжнародному рівні присвячену правам людини і довкіллю — це спеціальна номінація з управлінням верховного комісара ООН з питань прав людини. Ми ще тільки підбиваємо підсумки в її межах. На рівні українського конкурсу ще, наприклад, ми співпрацювали із центром екологічних ініціатив «Екодія» для однієї спеціальної номінації. Для іншої з «Українською природоохоронною групою». Це дозволяє не тільки збирати фотографії заповідних територій, а і моніторити, що в них відбувається і змінюється із року і в рік.

Але кількісно найбільш рекордним був саме 2020, тому що люди розбирали свої архіви і взагалі на фоні пандемії був збільшений сплеск уваги до Вікіпедії та участі у вікіпроєктах. Але 2021 року ми залучили більш ніж 60 тисяч світлин. Україна опинилася на другому місці за кількістю завантажених фотографій після Німеччини — понад 11 тисяч. Одне українське фото увійшло у топ міжнародних переможців.

Із цікавого, ми хотіли організували низку спеціальних номінацій. Тобто основні — це кількісна номінація та найкраще фото. Є ще багато спеціальних номінацій: найкраща аерофотозйомка, відео, захист заповідних територій, де ми теж намагаємося привернути увагу до захисту природи, ще найкраще фото водно-болотного угіддя (теж в контексті захисту природи) тощо.

— Призи, нагороди та партнери:

— Зазвичай у нас є фізичні призи — взяти участь корисно не лише для самооцінки. По-перше, можна виграти призи на локальному рівні, і це залежить від країни, в Україні, наприклад, є сертифікати інтернет-магазинів на якусь суму залежно від виграних місць. Тобто, це в середньому кілька тисяч гривень, якщо зайняти якесь хороше місце. Якщо ж зібрати багато місць в різних номінаціях, це може бути і кільканадцять тисяч гривень. Не захмарні суми, та це непоганий матеріальний бонус для того, щоб долучитись. Також кожного року ми робимо класні сувеніри з символікою конкурсу та надсилаємо переможцям та активним учасникам. І, звичайно, дрібніші речі на кшталт сертифікатів про участь — для декого це може бути важливо. На міжнародному рівні теж можна виграти ваучери: кількасот доларів за призове місце. Також можна брати участь у локальних конкурсах інших країн і вигравати призи: знову ж таки, залежно від країни і в контексті долучених партнерів.

Як громадська організація «Вікімедіа Україна», яка власне і започаткувала весь конкурс у 2013 році, ми підтримуємо конкурс на міжнародному рівні — це окремі команди, дещо окремі люди, але «Вікімедіа Україна» надає і міжнародну підтримку для всього конкурсу, і одночасно організовує конкурс в Україні. Ми організовуємо цей конкурс і основні призи з нашого бюджету, але також ми регулярно залучаємо партнерів, які можуть давати якісь додаткові призи. От, наприклад, якщо ми подивимося на український конкурс минулого року, то ми залучали інтернет-спонсором спецномінації «Найкраща аерофотозйомка» і «Відео» інтернет-магазин фототехніки Manfrotto, і вони подарували цікаву техніку для переможців. Це можуть бути якісь сувеніри від організаторів інших номінацій тощо — це все залежить від партнерів.

— Що було 24 лютого?

— Конкретно 24 ніхто про конкурс не думав, всі думали, як забезпечити безпеку особисту та членів команди. У кожного були свої плани: хтось кудись їде, хтось десь залишається, хтось комусь допомагає. Ми, звичайно, цікавилися справами один одного, допомагали і так далі. Перші дні повномасштабного вторгнення ми взагалі про конкурс не думали. Тільки з початку березня ми повернулися до цієї теми, сіли і подивилися, що, в принципі, ми всі влаштувалися, маємо більш менш постійне місце проживання і подивились, що можемо зробити із конкурсом. Ми одразу прийняли рішення, що міжнародний конкурс буде проходити — це було очевидно, в нас достатньо ресурсів і фінансових, і людських, і часових щоб провести міжнародний конкурс. У нас є підтримка міжнародних друзів, організацій з інших країн, котрі за потребою підстрахують. Наприклад, «Вікімедіа Німеччина» взяла на себе частину поштових розсилок, за що ми їм дуже вдячні, адже з цим у нас зараз все складно — їх складно робити із території України. Тобто на початку березня ми прийняли рішення, що міжнародний конкурс буде, почали підготовку та провели комунікацію серед міжнародної вікіспільноти, що конкурс відбудеться: долучайтесь, плануйте, записуйтесь.

З українським конкурсом трошки складніше. Тоді на початку березня ми вирішили поставити його на паузу та подивитися на ситуацію в Україні хоча б через місяць. У середині квітня ми сіли, подумали, розглянули варіанти, та прийняли рішення, що не будемо проводити український фотоконкурс взагалі. Адже його треба встигнути провести влітку, не пізніше, проте коли б ми його не організували, все одно будуть залишатися великі персональні ризики. Навіть якщо на момент початку конкурсу Україна вже перемогла б, війна закінчилася б, все одно потрібний який час на розмінування того чим російські загарбники забруднили нашу землю. Але ми будемо робити якісь інші активності на основі цього конкурсу, які не пов’язані зі створенням світлин.

Перше, що ми зробили — з 15 квітня по 15 травня тематичну кампанію із написання статей у Вікіпедії присвячених здоровому довкіллю «Місяць здорового довкілля» — це написання статей про три планетарні кризи: зміна клімату, втрата біорізноманіття і забруднення навколишнього середовища. Ми запрошували всіх охочих писати статті на цю тему і їх було створено кілька сотень. Ми ще не підвели детальні підсумки, адже цей проєкт тільки но закінчився.

Другий проєкт: влітку ми будемо проводити кампанію із додання вже завантажених фото «Вікі любить Землю» за минулі роки в статті Вікіпедії, адже в нас вже є сотні тисяч світлин. Багато з них вже використовуються у відповідних статтях Вікіпедії, але багато ще ні. Це великий процес, який спирається на волонтерів і ми із цим поступово працюємо. Ми думаємо впровадити якісь призи для найактивніших учасників та учасниць. Це дві основні активності, які ми вирішили зробити замість фотоконкурсу, які можна зробити онлайн — для того, щоб написати статтю, не потрібно йти в дику природу і робити фото, метафорично кажучи. Це можна зробити із безпеки укриття, за комп’ютером із доступом до інтернету, онлайн енциклопедії та вільних джерел.

Такі рішення ми прийняли на 2022 рік, як буде у 2023 році ми подивимося — дуже сподіваємося, що зможемо провести фотоконкурс у 2023 році, в нас будуть для цього всі ресурси, але ми звичайно будемо дивитись на ситуацію в Україні і наскільки це буде безпечно.

— Вікімедіа і проєкти про війну:

— Треба розуміти, що Вікіпедія — це децентралізована спільнота волонтерів, і нова інформація туди додається постійно, незалежно від того чи ми як організація щось будемо робити. Тобто війна висвітлювалася та світлини завантажувалися з перших її хвилин. Навіть, якби ми вирішили, що ми закриваємо організацію в Україні і нічого не будемо робити (це звичайно не наш шлях, але, навіть, теоретично), все одно нова інформація з’являлася б. Але, з іншого боку ми намагаємося збільшувати обізнаність про ці можливості, допомагати систематизувати все, і так далі. У статті про роботу Вікіпедії під час війни це більше розписано.

Переказувати все я не буду, проте можу виділити дві речі: по-перше, ми проводили вебінар про інформаційний спротив у Вікіпедії, там є запис і конспект, багато людей долучилися, це було ще в перші тижні повномасштабної війни. А також був тематичний тиждень про інформаційний спротив російської агресії в українській Вікіпедії, який почався, як тематична акція протягом березня, а потім вже переросла у повноцінний проєкт, в якому ми просто намагалися систематизувати роботу над різними тематиками, тобто показати яких статей не вистачає, створити майданчик для того щоби дописувачі Вікіпедії ділилися тим, що вони написали на тему війни і так далі. Ці два проєкти — це не єдине, що ми робили, але це те, що стосується роботи Вікімедіа Україна в контексті війни у ширшому масштабі.

Що стосується саме природи, російська агресія та російські загарбники дуже негативно впливають на нашу природу, і звичайно це потрібно буде висвітлювати. Поки що в нас немає якогось централізованого висвітлення, бо це, все-таки, залишається дуже небезпечним, і нам в цьому контексті важлива спочатку перемога, коли території стануть більш безпечними для відвідування. Але ще має бути якесь офіційне санкціонування з боку державних органів, що це не буде шкодити національній безпеці, і тоді ми зможемо зробити якийсь централізований проєкт із висвітлення наслідків війни. Можливо вже наступного року. Поза тим якісь індивідуальні фотоматеріали, які висвітлюють наслідки війни вже є у Вікіпедії. У межах «Місяця здорового довкілля» були створені та покращені статі та тексти і матеріали про вплив війни на українську природу. Тобто якась робота вже ведеться в цьому напрямку, але я очікую, що після нашої перемоги ця робота буде більш систематичною.

— Чи бере Росія участь у конкурсі цього року?

— У російської Вікімедіа немає офісу, і в минулі роки російський конкурс проводила команда волонтерів-росіян, які живуть у Німеччині. Стосовно цього року їхня доля ще вирішується. Ми точно знаємо, що Росія не буде брати участь в міжнародному етапі, росіяни точно не зможуть отримати призи на міжнародному етапі конкурсу — централізованої підтримки з боку міжнародної команди у Росії не буде, ми не будемо промотувати російський конкурс, якщо він буде проводитись, ми не будемо нагороджувати росіян. Але чи буде якась дуже мінімальна скорочена версія конкурсу без міжнародних призів у Росії, невідомо, це питання ще не вирішено до кінця.

— Про ще один фотоконкурс від Вікімедіа «Вікі любить пам’ятки»:

— Це сестринський проєкт. «Вікі любить пам’ятки» — це про нерухому спадщину, а не пам’ятки природи. Ми не куруємо міжнародний етап — міжнародна команда цього конкурсу не українська, але ми також організовуємо великий локальний український конкурс, який на українському рівні ще більший ніж «Вікі любить Землю». Наприклад у 2020 році ми залучили понад 40 тисяч фотографій пам’яток нерухомої спадщини. Цього року — понад 20 тисяч світлин. Це також масштабний проєкт цікава особливість якого у тому, що, якщо у «Вікі любить Землю» список пам’яток нам надає держава і ми просто їх гарно оформлюємо, це теж велика робота, але принаймні нам не треба їх будувати, то для «Вікі любить пам’ятки» у держави немає поки що однієї хорошої бази всіх пам’яток всіх рівнів, і, по суті, наша волонтерська команда підтримує таку унікальну базу всіх пам’яток і регулярно оновлює, пишучи десятки запитів до місцевих органів влади. Цінність цього проєкту не лише у фотографіях, а в цій базі пам’яток.

Спілкувалася Анастасія Філенкова

Become a Patron!