Гриби — це не лише смачна страва, набридлива пліснява чи нарости на деревах. Це ще й антибіотики, ферменти, що дарують нашим стравам нові смаки, а тепер ще й будівельні матеріали. Гриби є природними переробниками органіки. Їхній міцелій (підземне тіло гриба, що й становить більшу його частину) поводиться як клей, скріплюючи ґрунт у єдине ціле. Проте, якщо замість ґрунту використати тирсу, солому або інші відходи, результат буде той самий — природна цеглина.
Як повідомляє ArchDaily, в залежності від форми та типу гриба, можна «виростити» утеплювач, меблі, тканину та навіть повноцінні будівельні матеріали, негорючі та звуконепроникні. Дослідження властивостей показують, що за характеристиками грибна цегла нагадує спінений полістирол, але є екологічнішою та біорозкладною.
photo Arch Daily
Компанія Ecovative Designоднією з перших почала використовувати грибні матеріали у своїх дизайнах, наприклад для пакування. Міцелій вводиться у розчин субстрата та заливається у форму. Приблизно через 5 днів за сприятливих умов матеріал застигає у потрібному вигляді. Потім готовий виріб прогрівається, щоби знищити рештки міцелію, та може використовуватися звичним чином. Такі біорозкладні пакування вже використовують компанії-гіганти, такі як IKEA та Dell.
Студія у Нью-Йорку, побудована у рамках проєкту Hy-Fi Project, також була створена за допомогою «грибних» технологій. Для неї були використані цеглини, створені з міцелію та кукурудзяного стебла. Після двомісячної виставки цеглини переробили на компост.
Carlo Ratti Associati спільно з компанією Eni створила для Тижня дизайну в Мілані архітектурну споруду з грибів, «Круговий сад». Це серія арок, створених з одного кілометра міцелію, спори якого вводилися в органічні матеріали. Багато павільйонів для виставок важко переробити після закінчення події, а «Круговий сад» запропонував краще рішення: усі матеріали можна було спокійно повернути у ґрунт після закінчення Тижня дизайну. Дерев’яна структура, вкрита кокосовим волокном, в якому був міцелій, виглядала ніби зліпленою зі снігу. Верхній шар міцелію під прямим сонячним світлом сформував кірку, яка захищала гриб усередині.
photo Arch Daily
Європейські вчені пішли далі, запропонувавши проєкт «грибної» електроніки з міцелію, наночастинок і полімерів. У цьому проєкті гриби могли би виконувати обчислення, започаткувавши нову галузь біокомп’ютерів, які були би саморегульованими, адаптувалися би до мінливих умов, приймали рішення та лагодили би себе самі.
Проте всі ці приклади використання міцелію досі є глибоко експериментальними. Потрібно ще багато досліджень матеріалів та виробів, створених за допомогою грибів, щоби повністю розкрити потенціал цих живих організмів та, можливо, цілковито змінити парадигму архітектури і технологій узагалі.
