Що таке доступний простір? Чому він потрібен не тільки людям з маломобільних груп населення – а всім нам? Всі ці питання лише починають обговорюватись в українському суспільстві. 3 листопада в Impact Hub Odessa на них відповідав Дмитро Щебетюк, співзасновник «ДоступноUA», блогер, спортсмен, мандрівник на візку.
Якщо ти змінив враження про те, що робиш, хоча б у однієї людини – ти робиш це не даремно
Дмитро приїхав до Одеси аби підтримати Форум інклюзивності, який має на меті показати найкращі практики доступності та розказати про них світові.
«ДоступноUA» — ініціатива, спрямована на зміну свідомості та ставлення до людей з інвалідністю – і самих людей з інвалідністю до себе; мотивацію, створення тренду доступності та нормалізацію людей з малобільних груп, а також надання доступу до інформації про відкриті, інклюзивні місця.
«Наша ціль – мотивувати людей з інвалідністю. Ми показуємо, що треба виходити на вулиці; які є перешкоди і як їх долати; що є позитивного, чому варто виходити на вулицю»
Дмитро Щебетюк
Вже другий Форум інклюзивності пройде у Києві 3 грудня. На ньому триватимуть обговорення і дискусії про інвалідність, маломобільні групи населення, про те, загалом, для кого і чого потрібна доступність. Ця тема дуже важлива, бо люди часто не розуміють, що насправді кожен в своєму житті стикається з періодом, коли потрібні зручності пересування, які зазвичай відносять лише для людей з інвалідністю.
Фактично ж це потрібно і батькам з візочками, і людям літнього віку, і тимчасово обмеженим у пересуванні, травмованим – навіть просто людині з важкою валізою, яка зможе не підіймати ту валізу в руках, а пройти два-три метри і піднятися по пандусу. До цього «Доступно UA» намагається привертати увагу, знімаючи власний блог, що демонструє, з якими проблемами може зустрічатися людина з інвалідністю і як їх можна вирішити.
Доступність має стати конкурентною перевагою для власників бізнесу
На популяризацію ідеї доступності спрямована і нагорода «Відкриті двері» — проект в рамках блогу #Доступно Рекомендує. Її мета – відзначити найкращі втілені в життя інклюзивні практики та ідеї, просувати тренд доступності в Україні.
Часом здається, що деякі заклади абсолютно недоступні для людей з обмеженими можливостями пересування – але вони знаходять якісь креативні рішення, аби стати зручними, чи на етапах реконструкції та будівництва продумують ці моменти, задаються питанням інклюзивності та облаштовують свій простір. Але багато хто цим взагалі не переймається. Активісти «ДоступноUA» хочуть показати, що інклюзивність та зручність — це конкурентна перевага. А висвітлення нагороди у ЗМІ, зокрема, церемонії нагородження, має на меті розповсюдити перелік закладів, що дбають про комфорт відвідувачів, та заохотити до цієї практики інших.
Подати заявку на нагороду можуть ініціативи та заклади, що поширюють ідею доступності в Україні, дедлайн – 19 листопада. До складу журі увійдуть Соломія Вітвіцька, активісти Уляна та Віталій Пчолкіни, Юлія Ресенчук, Ольга Мирцало та Володимир Висоцький. Аби прийняти участь та позмагатись за нагороду, треба заповнити анкету за посиланням .
В порівнянні з Європою Україна – абсолютно «недоступна» країна
Якщо порівнювати з Європою, то в нас немає доступності міст. Проте найбільш наближений до європейського прикладу – Львів. Там нові райони будуються з урахуваннями потреб маломобільних груп населення, в центрі міста все зроблено дуже зручно. Вінниця так само може конкурувати в певній мірі, і до них вже підтягується Івано-Франківськ – там підняли і вирівняли рівень вулиць, і цим питанням там переймаються. Загалом, Західна Україна більш зручна і комфортна, особливо ніж Схід. Наприклад, у Харкові зроблена лише одна вулиця, але там є парк Горького, повністю облаштований для людей з особливими потребами, і навіть обладнаний єдиною в Європі спеціальною кабіною на Колесі огляду, до якої можна зручно заїхати на візку.
Про Одесу чіткого враження в активістів немає. Поки що в тут нема абсолютно зручних закладів, окрім МакДональдса, який, як мережа, дбає про інклюзивність.
З бізнесом працювати краще, ніж з державою
«Зі 100% закладів близько 30-40% зазвичай згодні щось робити, приблизно 20% з них потім підтримують контакт, і з них близька 4% щось роблять, або консультуються на етапах реконструкцій»
З державою працювати набагато складніше, і тут все залежить від активності громад і їхньої спрямованості на вирішення цих питань. В цілому, найбільші зрушення і зміни відбуваються завдяки активності і діяльності міських громад. Але Дмитро вірить в те, що через 20 років Україна стане доступною: новий транспорт, вулиці, які рано чи пізно перероблять. Дійти до цього можна, коли буде бажання громади, і з тої ж громади хтось піде до виконавчих комітетів, коли будуть люди, які скажуть: «ні, чуваки, треба робити правильно». У нас в державі є купа програм, які нібито гарно прописані, але ніхто ними не займається. Ми апелюємо більше до свідомості і вважаємо, що коли ти зміниш свідомість людини, то зміниться інфраструктура.
«Спочатку потрібно, щоб це було модно, а в подальшому – щоб це стало нормою, завдяки такій мотивації і стимуляції» — вважає Дмитро.
Відеоінструкція «Як виміряти доступність своєї локації за 5 хвилин»
Записала Анастасія Самаркіна
