На карантині більше людей відчуло потребу рухатися. Багато хто відкрив для себе нові види спорту та фізичної активності, почав займатися власним здоров’ям. Редакція звернула увагу на три популярних напрямки тренувань: біг, «розумне тіло» та спорт у залі. Поцікавилися у експертів, як мотивація та лінь, ритуали та різноманітні пристрої впливають на ефективність занять.

Юлія Плюта — crew runner Tribe10, у минулому фітнес-тренерка, за плечима якої 7 півмарафонів і змагання з бодібілдингу та фітнесу. Марія Голуб  — капітанка команди Adidas Runners Kyiv, танцівниця Dreams Ballet, запустила онлайн-марафон «Гнучкий карантин» в інстаграмі. Дарина Лук’янченко — тренерка групових і персональних програм, хелпер і тренерка компанії WOWBODY.

Про біг

Юлія Плюта: Я бігаю регулярно протягом майже трьох років. Коли починала бігати задля схуднення, то відчуття були не найкращі. Але згодом це стало для мене способом відволіктися від життєвих проблем, і я закохалася в процес. Біг — це медитація, це можливість пізнання себе і свого тіла! Це щось набагато більше, ніж звичайне пересування у просторі. Під час карантину я полюбила біг ще більше. Хоч і до того бігала вночі, але за ці три місяці оцінила переваги пізнього часу, коли вулиці були пусті та навколо тиша стояла.

Спорт напряму пов’язаний із тим, що у вас усередині. Є види спорту, де результат справді залежить від всієї команди. Якщо говорити про «тримати себе в формі» та активний спосіб життя, то тут головними є ваші відчуття. Я більш самостійний персонаж. Але комусь легше і зручніше, коли поруч є ще люди, які всією бандою тренуються та мотивують один одного! У цьому великий плюс для тих, хто не здатен тренуватися сам на сам і не вірить у власні сили, а поруч із кимось починає відчувати силу та натхнення!

Про тренування Mind&Body

Марія Голуб: Наш розум і тіло дуже тісно пов’язані: працюючи з один елементом, ми впливаємо на інший. Тобто, змінюючи свідомість, ми змінюємося ззовні, та навпаки — працюючи над тілом, покращуємо ментальне здоров’я. Відмінний приклад — наша постава. Коли відчуваємо стрес, «ховаємося» від проблем, не віримо в себе — піднімаємо плечі і сутулимося. Коли «відкриваємо» грудну клітку, з’являється віра, внутрішня сила, і навіть оточуючі сприймають нас по-іншому. 

Своїх людей я називаю гнучкими. Для мене це всі ті, хто займається спортом. Завдяки тренуванням із ними я зрозуміла, що зв’язок тіла та розуму дуже сильний. У багатьох вправах є і енергетичні «секретики», через які під час тренування покращується наше самопочуття.

Мій підхід до тренувань «розумне тіло» — це кайфувати від процесу, підтримувати фізичну форму з акцентом на здоров’я зсередини, плекати «внутрішнє сонце» і навчитися відчувати та любити своє тіло.

Мені хотілося допомогти людям під час карантину, тому я почала проводити щоденні зарядки в live-ефірах Instagram. Завдяки «сарафанному радіо» стало приходити все більше і більше людей: в середньому займалося від 60 до 100 людей в один день. На моїх ранкових зарядках ми вчимося розуміти себе, прислухатися до тіла, не звертати увагу на зовнішнє, концентруватися на собі. Тому тренуємося без музики, але під мій голос. Щоби тримати зв’язок онлайн, я розмовляю приблизно 90% заняття.

Про тренування у залі

Дарина Лук’янченко: Самостійне чи колективне тренування у залі мають свої переваги та мінуси, але обидва варіанти хороші. Важливо розуміти, що ми всі різні за темпераментом, наполегливістю та готовністю досягати цілей. Колективне заняття мотивує: є вже певна громада, де всі один одного підтримують і не дадуть зійти зі шляху. У залі, займаючись самостійно, можна досягти результатів при регулярному відвідуванні тренувань, і тут потрібен чіткий план. 

Залежно від мети, важливо починати свій шлях із правильної техніки виконання вправ і користування обладнанням. Для цього краще на початку попрацювати з тренером, який підтримає і направить у правильне русло. 

 

 

Про самостійні тренування

Марія Голуб: Головне в ритуалах — їхня простота, що допомагає швидко довести їх до автоматизму. У мене є певна рутина перед початком тренування. Я підмітаю підлогу, стелю килимок, одягаю зручну форму і набираю пляшку води. 

Дуже важливо під час тренувань не нашкодити собі. Тому потрібно виконувати вправи правильно, уникати різких рухів. Раджу взяти декілька індивідуальних занять із фахівцем, щоби поставити техніку. 

У моєму інстаграмі в IGTV можна знайти різні відео тренувань. Раджу вмикати таймлапс, щоби знімав ваші тренування, та вимикати сповіщення в телефоні, які можуть вас відволікати. 

Наші можливості набагато більші, ніж нам здається. Головне чесно відповісти собі на питання «Навіщо?» А коли стає складно, згадувати про свою відповідь. Я буду рада познайомити вас з вашим власним тілом, допомогти вирощувати сонце всередині і робити вибір бути щасливими щодня. Бо щастя — це стан всередині. І я рада, що фізично на це можна вплинути, хоча би трішки.

Про лінь і мотивацію

Юлія Плюта: Як на мене, не потрібно тягнути себе силою на тренування. Я завдяки бігу вчуся слухати себе. Головне — розрізняти «лінь» і чесне відчуття себе. Якщо організм каже «хочу відпочити» — я не біжу. Але коли на мене накочується лінь, то згадую, як я почуваюся під час пробіжки, і знову хочеться відчути це. 

На початку жодні девайси вам не потрібні. Просто виберіть зручний одяг і кросівки та біжіть. Спробуйте сконцентруватися на відчуттях: які імпульси дає вам ваше тіло, як ноги торкаються землі, як ви дихаєте. Сприймайте біг як побачення з собою. Тоді ви по-іншому відчуєте себе та свої можливості. Не потрібно відразу бігти швидко чи далеко — відчувайте момент. А для зручності та фіксації дистанції вам вистачить телефону та будь-якої програми для бігу. 

Дарина Лук’янченко: На першому етапі дуже важливо дисциплінувати себе. Порахувати всю їжу за день і побачити, де переїдаєш і що відкладається, вирахувати свій відсоток сухої жирової маси. Тоді тобі стане зрозуміло, як і скільки працювати, коли ти досягнеш результату. Також подивитися на кількість пройдених кроків за день, скільки разів ти користуєшся транспортом замість того, щоби пройтися пішки. Мене також добре мотивує візуалізація. Наприклад, можна знайти фото свого «тіла мрії». 

На карантині я продовжила займатися дома. Щодня у мене є 30 хвилин для себе та свого тіла. Це певний ритуал. Під час тренувань користуюся Nike Training. Там є різні тренування: для новачків і ні, з девайсами чи без. Як на мене, це ідеальний безкоштовний тренер, який може замінити заняття у залі.

Марія Голуб: Дисципліна — ще одна причина, чому я роблю зарядку кожного дня. Аби щось стало звичкою, трьох тижнів замало. Процес дуже індивідуальний і зазвичай триває довше. Але з часом ранкові тренування стали звичними, як чистка зубів. Легше зробити хоча би кілька вправ, аніж не займатися взагалі.

Пам’ятаю період, коли починала робити зарядку і кидала через 2 дні/тиждень/місяць. Це повторювалося дуже багато разів. Тому зараз  можу залишити декілька порад із власного досвіду, як напрацювати звичку тренувань для себе. По-перше, щиро кайфувати від процесу, хоча б у 60-70% випадків, адже з усіма трапляються погані дні. По-друге, допомагає фінансова відповідальність, але це у випадку, якщо між вами та тренером є обмін енергією. По-третє, важливо помічати внутрішні зміни, нехай навіть найменші, радіти результатам і якнайбільше хвалити себе за зростання.

Текст: Лілія Галка