«Останнім часом люди та комфорт простору, в якому вони перебувають, наявність правильних функцій навколо них, стають пріоритетнішими, ніж форми та естетика споруди. Тому варто більше говорити не про архітектуру, а про людину, яка будівлями користується», — вважає Роман Романець, директор львівського бюро AVR Development. На архітектурному фестивалі PROSTONEBA він на прикладах своїх проектів розповів, як нові (чи оновлені) громадські споруди впливають на формування довколишніх публічних просторів та розвиток міст у цілому. 

Технопарк. Комфортний простір для роботи

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Забудовник звернувся до нас по допомогу із готовим проектом реконструкції одного з корпусів колишнього заводу телеграфної апаратури, який у радянські часи стрімко увірвався в історичну забудову. Він не хотів реалізовувати цей проект у такому вигляді, тож наша розмова почалася із того, що фасади треба зробити інакшими. Пізніше ми почали думати, як організувати простір перед входом, і як взагалі споруда буде впливати на життя людей, які в ній будуть працювати. Тож ми сфокусувалися на публічних просторах. 

За початковим задумом будівля повинна була мати багато орендарів. Тому задній вхід, який того був закритий і нецікавий, було вирішено зробити привабливим акцентом, щоб користувачі цієї частини споруди не відчували себе обділеними. У внутрішньому дворі за першим проектом було заплановано 8 паркомісць. Ми переконали замовника, що треба відкривати двір для людей і створювати в ньому можливості для відпочинку та дозвілля працівників тутешніх офісів. Він прислухався і пішов ще далі – закрив вулицю від авто та зробив її пішохідною. Відсутність автомобіля як загрози дуже позитивно впливає на самопочуття людини. 

На сьогодні будівля здана в експлуатацію після реконструкції. Замість багатьох орендарів тут один – IT-компанія SoftServe потроху орендувала усі офісні поверхи. Перші поверхи спочатку теж були відведені під офіси. Але коли бізнесмени зрозуміли, що після відновлення територія стане цікавою для людей, то захотіли розмістити там кафе та ресторани. Тепер цей простір дуже відрізняється від початкового задуму.

Креативна міжнародна дитяча школа (КМДШ). Єдиний та функціональний вуличний простір

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Землі одного з колишніх львівських заводів були розподілені між девелоперами під житлові квартали. Була домовленість із міською владою, що 2 найбільших забудовника виділять частину своїх ділянок для школи. Цей район уже насичений забудовами, тож інвестор для приватного навчального закладу знайшовся швидко.

Це буде вже друга КМДШ у Львові. Спочатку ми обговорювали, що школа матиме площу 5000 м2. Але коли почали обмірковувати, як поєднати та розмістити усі функції та ідеї вчителів і директора, вийшли на 7800 м2.

Територія майбутнього навчального закладу затиснута між багатоповерховою забудовою. Пріоритет у тому районі відданий машинам, а не людям. До того ж, більшість учнів зазвичай приїжджають у приватну школу на машинах, тож там кожного ранку виникав би транспортний колапс. Ми організували перед школою 2 заїзди, щоб персонал школи міг забезпечити організований рух авто, а дитина, вистрибнувши із машини, без перешкод та загроз дійшла до приміщення.

Школа потребувала 2 спортзали, кожен із яких за нормами повинен мати вихід на вулицю. Ми розмістили їх один над одним. Перший має вихід на рівні землі, з другого можна потрапити на схил. З одного його боку розміщені лавиці, щоб спостерігати, наприклад, за матчами, з іншого – суцільна трава, на якій можна сидіти, лежати, гратися.

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Важливий у цьому проекті внутрішній двір: школа має потребу у відокремленому просторі для заходів та прогулянок учнів молодших класів. Також вирішили, що задній двір буде закритим, але має бути прозора огорожа, яка не завадить сприймати простір цілісно. Організований, сучасний і відкритий простір перед школою може стати магнітом для мешканців району. 

Колегіум УКУ. Поєднання та розподіл громадського й приватного

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Загальна площа — 9180 м2. 242 місця в гуртожитку, 70 місць на велопарковці, 40 місць для машин

У кампусі Українського католицького університету вже є кілька споруд, зокрема церква і мультифункціональний Центр Шептицького. Вони вирішили збільшити кількість житлових приміщень для студентів і організували конкурс на проектування другої черги колегіуму, в якому ми перемогли. 

Перед проектуванням ми проаналізували реалізовані в кампусі функції та спробували визначити потреби його мешканців та відвідувачів. Необхідна крита парковка, хостел для студентів Львівської бізнес-школи та зручна фітнес-зона, адже попередні були створені без належної вентиляції та достатньо високих стель. 

Добре організований простір колегіуму приваблює львів’ян. Вони приїжджають сюди сім’ями з різних куточків міста, бували тут і туристи. Університетська спільнота з одного боку пишалася цим, а з іншого – почала відчувати нестачу приватності та комфорту. Тож перед нами стояла задача розділити простори. 

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Нині об’єкт на стадії реалізації. 60% колегіуму відведено під житло, решта площі – під інші функції. Розділення зон і функцій простежується навіть у формах та матеріалах: скло – загальнодоступний простір, решта – приватна зона.

У відкритій для загального доступу зоні, яка має активний зв’язок із парком, люди можуть вільно пересуватись. Між будівлями утворюється закритий внутрішній дворик. Він доволі просторий, корпуси невисокі, тож людям буде затишно. Спільнота зможе тут проводити читання, обговорення, власні свята тощо. 

Вікінг Парк. Офіси поперед житла

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Загальна площа — 57100 м2, з них 22400 м2 офісів для 2500 працівників  та 18680 м2 квартир

На двох гектарах колишньої заводської території забудовник вирішив зводити житловий комплекс. Ця ділянка розташована на перехресті вулиць Зеленої та Пимоненка. Зелена – це активна транспортна артерія між великим спальним районом Сихів та центром Львова. Ми спробували переконати замовника не робити стовідсотково житлову забудову, а розмістити зі сторони Зеленої вулиці комерційні приміщення. 

У підсумку на ділянці буде зведений житловий комплекс із закритими дворами, а поруч із ним – великий офісний центр. Перші поверхи будуть відведені під торгові площі, а зі сторони вулиці Пимоненка – обслуговуюча функція (банки, салони краси тощо), якої у новозбудованих комплексах часто не вистачає. Щодо житла, то у двори будинків буде заборонений в’їзд машин, а паркінг буде підземним. Тож мешканці комплексу та їхні діти почуватимуться безпечно. Ще один важливий момент – збір дощової води, яка збирається на дахах колишніх будівель фанерного заводу, стікає та підтоплює навколишню територію. Колись тут були резервуари, але після закриття заводу вони перестали функціонувати, тож потрібен новий.

Зараз починається будівництво, і офісний центр запланований у першій черзі. Це підвищує попит на житло у цьому комплексі. Чимало інвесторів показують запит на комерційну нерухомість тут, це ламає стереотип про те, що офіси не можуть дати швидкий прибуток.

Мистецький центр «Фабрика повидла». Центр тяжіння та каталізатор розвитку

Громадські простори як магніт для людей та інвестицій: конспект лекції Романа Романця

Загальна площа — 2900 м2, з них для відвідувачів 1200 м2. Місткість — 270 відвідувачів, 54 паркомісця

Це північна частина міста, не дуже далеко від центру. Колись тут був завод настоянок, а в радянські часи – фабрика повидла. Зараз історична будівля, яка є пам’яткою архітектури, дуже занедбана. Утім, знайшовся меценат – австрієць Гаральд Бінгер, який до цього заснував у Львові Центр міської історії. Він придбав будівлю і вирішив залишити назву «Фабрика повидла», але змінити призначення з промислового об’єкту на некомерційний мистецький центр. Він організував закритий конкурс. Переможцем стало австрійське бюро, а нас обрали як локальних архітекторів, які на місці супроводжуватимуть втілення концепції. 

Зараз завершується проектування. Об’єкт розділений на дві черги, щодо призначення другої ще триває дискусія. Безумовно, буде простір для виставок, сцена і всередині, і ззовні у дворику, також у будівлі буде кафе. Також буде доданий об’єм до будівлі, оскільки історична частина пристосована не для усіх форматів культурних заходів. 

До оголошення планів на «Фабрику повидла» ця територія була занедбаною і непривабливою для мешканців. Поява такого публічного простору-магніту породила попит на нове житло в районі. Розбудовується «Містечко Підзамче» з двох житлових комплексів – «Брама» на 900 мешканців та «Новий Форт» на 1090 мешканців. Привабливість району посилюють і плани місцевої влади спустити у Підзамче канатну дорогу з Високого Замку. У перспективі ця територія може стати ще одним важливим центром тяжіння у місті. Місцевим жителям необов’язково буде їхати на площу Ринок за розвагами та вечерями у ресторанах, можна буде чудово проводити час тут.

Записала Дар’я Трапезнікова


 Візуальні матеріали взяті з презентації львівського бюро AVR Development

На обкладинці зображений проект «Містечко Підзамче» — «Новий Форт»