Зараз він очолює бюро “КУЦЕВИЧ + Партнери”, яке займається архітектурним проектуванням, дизайном інтер’єрів та ландшафтів, а не так давно пропрацював півроку в Ер-Ріяді – столиці Саудівської Аравії. Про особливості клімату, містобудівної політики та дозвілля саудитів Богдан Куцевич розповів під час архітектурного фестивалю PROSTONEBA, що відбувся у Києві на ВДНГ наприкінці липня. 

Міський клімат: жарко, сухо, автомобільно

Про тамтешній контекст у нас відомо мало. Коли я їхав туди працювати, не знав, що на мене чекає – ні з професійної, ні з особистої точки зору. 

Саудівська Аравія розташована у центрі Аравійського півострова, займає значну його частину. Її клімат дуже відрізняється від європейського: він жаркий та сухий, із травня по вересень у безвітряні дні температура сягає 30-40 градусів за Цельсієм, у безвітряні дні може бути й усі 50. Із вересня по травень там достатньо комфортна погода, температура може опускатися до 10 градусів тепла, але все одно сухо і мало опадів.

Столиця Ер-Ріяд – місто з великою площею, неяскраво вираженим центром та шестимільйонним населенням. Воно активно забудовувалося у середині минулого століття, коли популярною містобудівною ідеєю було зонування. Тож там можна виокремити житлові та офісні райони і зони для розваг. Зараз така структура створює чимало проблем. Дуже багато часу займає дорога від дому до офісу: я щодня їхав мінімум годину в одну сторону. Загалом воно дуже нецілісне, є багато пустирів.

Місто заточене під автомобілі. Широкі вулиці, які перетинають місто, радше нагадують шосе. Вони майже не мають тротуарів, тож на вулицях дуже мало людей. Пересуваються тут переважно на власних авто або на таксі. Останнім часом влада переосмислює містобудівну політику. Чимало об’єктів реконструюються чи зводяться з нуля. Розробляється мережа громадського транспорту (зокрема наземного метро), якого до цього в Ер-Ріяді фактично не існувало. 

Такі зміни сформували потребу в архітектурних кадрах. У Саудівській Аравії працюють інженери та проектувальники з усього світу, реалізують свої проекти і відомі міжнародні компанії, і місцеві фірми. В одній із таких команд, яка займається архітектурою, будівництвом та інжинірингом, працював і я. Ми займалися переважно комерційними об’єктами – офісами чи торговими центрами. Моїми колегами були як місцеві, так і фахівці з Філіппін, Єгипту та інших країн. Деякі з них знали російську, адже навчалися у вишах Києва чи Харкова.

Знайди публічний простір

Міста Саудівської Аравії мають велику потребу в публічних просторах. Там дуже мало варіантів місць для дозвілля, раніше їх майже не проектували. Тому більшість людей вільний час проводить у торгових центрах. Їх дуже багато, і вони змушені змагатися між собою за покупців. 

Останнім часом спостерігається відтік клієнтів. Люди менше відвідують центри, збудовані 10-15 років тому, адже формат великої галереї застарів. Схема «прийшов-купив-поїхав» більше не працює, тож сучасні девелопери намагаються затримувати відвідувачів на довший час за допомогою розважальних активностей.

Зараз до всіх нових проектів є спільні вимоги – регулювання висотності, озеленення прилеглої території, максимальний розвиток вулиці та публічних просторів, де могли б збиратися люди. Тож проектанти зараз працюють із ландшафтом та намагаються зробити привабливішими довколишні території.

Проект перший: все в одному «містечку»

На перехресті двох вулиць була вільна квадратна ділянка. Для неї існувало кілька проектів торгового центру, зокрема і від відомих міжнародних компаній. Вирішили створити новий тип ТРЦ – не закритий простір із галереями та кондиціонуванням, а групу об’єктів із пішохідним простором, такий собі retail village.  

На території розміщені чотири об’єкти. Одну будівлю повністю займають гіпермаркети та торгові площі, кінотеатри, салони тощо, решта три – переважно офіси. На нульовому поверсі – паркінг, на першому – магазини, на другому – ресторани.

Була поставлена задача – створити цікавий, немонотонний об’єкт. Тож ми урізноманітнили кольорами фасади, щоб створити відчуття розрізненості будівель. Але вони все ж пов’язані – на рівні другого поверху є пішохідні переходи, які дозволяють пересуватися між будівлями, не спускаючись на землю. 

Оскільки сонце в цьому кліматі нещадне, використовувалося переважно скління із сонцезахистом – як вертикальне, так і горизонтальне. Встановлювалися і навіси.

Проект другий: оновлення ТЦ

Треба було реконструювати «старий» центр із тих, про які вже згадувалося. Це традиційний шопінг-мол із круговою галереєю. Ми запропонували скоротити торгову площу та парковки, відкрити центральний атріум і зробити його продовженням зовнішнього публічного простору – площі із комфортним зеленим благоустроєм та фонтанами для підвищення вологості. Після таких змін ТЦ дещо змінив би свої функції, перетворившись на напівсоціальний об’єкт.

До цього фасад ніяк не взаємодіяв із довколишнім простором. Ми спробували створити вулицю, яка різноманіттям кольорів і форм зовні нагадує середньовічне місто. Для цього розширили об’єкти, добудувавши смугу. Ресторани облаштували там тераси і навіси. Нічна підсвітка вигідно виділяє об’єкт. Не забули і про обов’язковий сонцезахист. Освіжили нудні внутрішні інтер’єри, додали трохи зелені.

Проект третій. Комфортна релігія

Є у доробку і некомерційні проекти. Наприклад, центральна площа Мекки – релігійного центру для мусульман з усього світу. Тут розташований величезний готель для паломників, за ним – власне головна мечеть. Ця площа виглядає крихітною порівняно із сусідніми об’єктами, але важлива для міської інфраструктури, оскільки через неї проходять величезні людські потоки. Ціла мережа площ Мекки у поганому стані, а через них же йдуть до своєї мети мільйони людей. 

Щоб зробити головну площу сучасним публічним простором, ми вирішили додати навіси та місця для перепочинку, а також фонтани та озеленення для прохолоди та привабливості. Треба відкрити на площі магазини, щоб паломники могли придбати хоча би воду чи їжу. Важливо було не порушити рух людських потоків, а підкреслити його, спрямувати людей в потрібну сторону.

Ось такі особливості містобудування та реновації старих будівель на Близькому Сході. Хтозна – може, колись і київські ТРЦ перебудують так, аби збільшити площу публічних просторів та зробити їх приємнішими для людей? 

Записала Дар’я Трапезнікова