В нашому журналі немає і, швидше за все, не буде новинної стрічки, типової для більшості ЗМІ. Щоденні потоки новин і без того створюють надто гучний шум і засмічують інформаційний простір. Проте, тримати руку на пульсі та розуміти міський контекст, коли говоримо про міста, теж необхідно. Тому ми запускаємо формат міських літописів – щомісячних добірок найважливіших подій та новин за місяць. Отже, що відбувалося в Києві на початку цієї осені? Давайте подивимось.

Хто керуватиме столицею?

Ще влітку Офіс Президента України ініціював звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Попередній Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман не став розглядати звернення керівника ОПУ Андрія Богдана, зате новий голова уряду Олексій Гончарук дав добро. Щоправда, Кличко досі не звільнений, бо за тлумаченням Конституційного суду України обраний киянами мер має головувати і у КМДА, тож після звільнення нікого іншого, крім чинного мера призначити не можна. Тому фракція більшості взялася коригувати Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ».

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Перша версія законопроєкту (№2143) від фракції «Слуга народу» повертає у місто районні ради, які були ліквідовані у 2010 році. Київська міська рада (КМР) та райради після (пере)виборів мусять створити власний виконавчий орган. До цього для КМР цю функцію виконувала КМДА, що дещо суперечило принципам місцевого самоврядування.

Після прийняття закону (принаймні, цієї версії) функції виконання рішень та нагляду за ними будуть розділені. А отже, КМДА та міськрадою і її виконавчим органом керуватимуть різні люди. Якщо голову КМР – мера обиратимуть, то голову КМДА призначатиме президент. Цей чиновник перевірятиме рішення місцевої влади на відповідність Конституції та законодавству України, а також публічним інтересам територіальної громади. Для зупинки рішення він має письмово висловити протест із одночасним поданням до суду. Для усунення недоліків — звернутися до місцевих чиновників із вимогою негайного виправлення Деякі експерти вбачають в цьому загрозу смаківщини та наступ на місцеве самоврядування.

До Верховної Ради подані три альтернативні законопроєкти. №2143-3, також створений депутатами від «Слуги народу», теж передбачає відновлення райрад. У якості виконавчого органу Київради пропонується Київський магістрат. Голова КМДА, як у іншому законі від «слуг», наглядатиме за відповідністю рішень київської влади законам України, зможе впливати на них за схожим механізмом, який тут більше деталізований. На додачу цей проєкт комплексно врегульовує низку важливих для столиці питань, зокрема адміністративно-територіальний устрій, співробітництво із сусідами, стратегічні документи та інформаційні системи міста. Пропонується створити в кожному районі Ратушу як єдине вікно надання послуг.

Законопроєкт №2143-1, поданий депутатами різних фракцій і позафракційними, передбачає ліквідацію КМДА. Виконувати рішення КМР буде Адміністрація міста Києва, яку також очолюватиме мер. Районні ради за цим документом також передбачені. Є версія №2143-2 від депутатів фракції «Голос», у якій пропонується відновити райради, замінити РДА виконавчими органами райрад, наділити Київського міського голову правом очолювати виконавчий орган міської ради – КМДА, а також доручити йому внести на розгляд Київради низку стратегічних документів для розвитку столиці. Найближчим часом депутати мають обговорити усі законопроєкти та дійти до спільного знаменника.

Проєкт №2143 пропонував призначити позачергові вибори Київради та мера на 8 грудня. Поки неясно, наскільки імовірний такий сценарій, але Кличко заявив, що звернеться до парламенту із проханням розпустити чинний склад КМР, який саботує засідання в останні місяці. Чинний мер столиці вважає рішення про своє звільнення з КМДА таким, що суперечить принципам самоврядування та може призвести до двовладдя у столиці. Він звернувся до Державної аудиторської служби України щодо здійснення державного фінансового аудиту діяльності структур КМДА. Також стало відомо, що він подав до суду на Богдана та Гончарука із вимогою визнати їхні рішення протиправними.

«Природні» марші

15 вересня рух UAnimals провів Всеукраїнський марш за права тварин. Серед вимог зоозахисників – заборона експлуатації тварин у цирках, дельфінаріях, для жебрацтва та тестування продукції, заборона притравочних станцій, хутрових ферм і полювання на безпритульних тварин, створення зоополіції та посилення покарань за жорстоке поводження із тваринами тощо.

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Ph: Андрій Кузьмін

20 вересня українці долучилися до Міжнародного маршу за клімат. У Києві понад 2000 людей пройшлися від Михайлівської площі до урядового кварталу. Вони вимагали від президента, уряду та новоствореного Міністерства енергетики та захисту довкілля дій проти найбільших екологічних загроз для України: зміни клімату, енергетики, промислового тваринництва, транспорту та відходів. Міністр енергетики Олексій Оржель пообіцяв активістам підтримку переходу на відновлювану енергетику та досягнення нульового викиду парникових газів до 2050 року.

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Фото зі сторінки Екодія

У вересні погіршення екологічного стану в місті було видно неозброєним оком. І нюхом. Автомобілісти повернулися з відпусток, деякі підприємства наростили потужності, вітер оминав місто стороною. У результаті жителі обох берегів Києва скаржилися на сморід та помічали сизий «ковпак» над будівлями вдалині. Показники забруднення повітря перевищували норми. Жителі столичних Позняків звинувачували давніх «грішників» – сміттєспалювальний завод «Енергія» та Бортницьку станцію аерації, навіть погрожували перекрити важливу магістраль – проспект Бажана. Насправді, ідея непогана – заводи може і не зменшать викидів, а от автомобілі, на які минулого року в управлінні екології давали 90-відсоткову долю забруднення в місті, псуватимуть повітря деінде або мовчатимуть в гаражі.

Інтегрований Поділ

У жовтні 2018 року німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH запустила у Києві проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні». До цього подібне вже почали реалізовувати у кількох містах України. У Києві проєкт поки що поширюється тільки на Подільський район.

У вересні 2019 року концепцію та план сталої мобільності винесли на обговорення громади району. Дуже вчасно, адже на фоні активізованих робіт на довгобуді – Подільсько-Воскресенському мості – зав’язалися дискусії про майбутнє точок «склейки» з мостом. Громада вимагає не пускати трафік звідти на Верхній та Нижній Вали. Це, на їхню думку, розділить Поділ навпіл та зашкодить самим Валам та прилеглим вулицям.

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Фото з офіційного порталу Києва

Автори концепції теж кажуть «ні» транзиту через Вали, пропонуючи реконструювати їх як бульвар із зеленими середніми, автобусними та велосипедними смугами і кількома наземними пішохідними переходами. А заодно і Набережно-Хрещатицьку та Набережно-Лугову — з автомобільного шосе на комфортні вулиці, що поєднують Поділ із набережною.

Серед інших пропозицій – комплексний розвиток транспорту з акцентом на велосипедний та громадський, розбудова освітньої інфраструктури, створення мережі багатофункціональних громадських центрів та залучення місцевих жителів до прийняття рішень, а також ефективне регулювання та посилений контроль за станом історико-культурної та архітектурної спадщини, якою насичений Поділ.

Після обробки отриманих зауважень концепція буде представлена на розгляд КМДА та на затверджена в Київраді. Зважаючи на попередній пункт, початок інтегрованого розвитку Подільського району може затягнутися.

УКР(недо)БУД?

Максим Микитась, який донедавна володів будівельною компанією «Укрбуд Девелопмент», продав її. Зазначив, шо угода готувалася давно, нових власників компанії називати відмовився, обмежившись формулюванням «група інвесторів, люди непублічні».

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Поки невідомо, як зміни в керівництві вплинуть на хід робіт на низці майданчиків київських ЖК. І найважливіше – на зведення Шулявського мосту. Мер Києва Віталій Кличко нещодавно пообіцяв, що міст відкриють уже наприкінці цього року, хоча за планами це мало статися на початку наступного.

Нагадаємо, влітку Антимонопольний комітет штрафував пов’язані з Микитасем компанії за змову під час тендерів, зокрема і на будівництво на Шулявці. Підрядник через це зупиняв роботи на мосту, а будівельники мітингували через невиплату зарплат.

Спасіння церкви

В останні вихідні вересня відкрили відреставрований храм Спаса на Берестові – архітектурну пам’ятку, яка у складі ансамблю Києво-Печерської лаври включена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Київський літопис, вересень 2019: головні новини Києва за місяць

Ph: Євген Полтавцев

Реставрація розпочалася два роки тому, профінансував її президент «Рошену» В’ячеслав Москалевський.

За кілька століть існування церква пережила чимало трансформацій, перебудов і добудов у різних стилях. Тож під час реставрації фахівці працювали із кількома шарами живопису (дійшли навіть до ХІІ століття). Археологи у той же час досліджували некрополь навколо церкви з похованнями XV–XIX століть, що збереглися у різному стані.

Наприклад, у похованні ХV-XVIII століть виявили більше тисячі окремих знахідок – амулетів, люльок, хрестиків, фрагментів помешкань тощо. Для екскурсій церквою записали новий аудіогід.

Це були основні новини Києва за вересень 2019 року. Побачимося за місяць!

Текст: Дар’я Трапезнікова