У кожного міста є власний силует, який робить його неповторним, впізнаваним за його межами. Здавна склався «закон» індивідуального силуету старого міста, який став не лише засобом, але й орієнтиром у міському просторі. Тонкий спостерігач помітить, як в обрисі міста, особливо в історичній частині, проступають між покрівлями та дахами вежі — чи то великі, чи малі, затишні. Отже розповімо про башти, що завжди викликали і викликатимуть особливі асоціації зі свого роду «викликом Небу» — з часів біблійної легенди про зведення Вавилонської вежі.

«Вавилонська вежа» Пітера Брейгеля Старшого (1563)

Вежі: як і для чого вони з’явилися?

Вежа — це будівля, висота якої перевищує ширину. У міському просторі вона має безліч призначень: оборонне та для ув’язнення (замки, вишки, порохові вежі), інженерне та комунікаційне (радіо- та телевежі), культове (мінарети, дзвіниці), науково-дослідницьке (обсерваторії, метеорологічні вишки), безпекове та навігаційне, як дороговкази (пожежні вежі, маяки), господарське (водонапірні вежі, зерносховища), комерційно-адміністративне (хмарочоси), зрештою, культурно-символічне (Ейфелева вежа) тощо. 

«Metropolis» (1927)

У цій статті ми зупинимо погляд на європейському урбаністичному просторі та досвіді вибудовування міської вертикалі, надання нею місту неповторних обрисів. Стародавні часи та позаєвропейський простір залишаться поза увагою (частково торкнемося лише територій поширення ісламу, які захоплюють також суміжні європейські регіони та області), але варто хоча б згадати ці екзотичні вертикалі: мегалітичні та пірамідальні споруди, сардинські нураги, обеліски, стели та колони, пагоди і ступи, йеменська вертикальна забудова, сванські вежі та осетинські некрополі, обсерваторії, іранські поховальні, вітроловні та голубині вежі, деякі мавзолеї, аксумська стела та Великий Зімбабве. 

В Європі середньовічної доби перші замки з’являються у Франкській державі. Оборонні споруди слугували для відсічі ворогу і спостереження за супротивником. Башта, що носила назву донжон, як ядро укріпленої цитаделі повинна була мати дуже міцні стіни і дуже маленькі вікна (часто товщина стін внизу дорівнювала 6–7 м, а зверху — лише 3 м, щоб зменшити вагу будівлі). Перший поверх слугував арсеналом зброї, вище розташовувалася кухня та житлові приміщення. На верхівці — кімнати для феодала та його родини. Спочатку вежі були чотирикутні, а в XII ст., враховуючи недоліки гострих кутів, почали будувати круглі вежі — або вежі з більшою кількістю кутів.

Лувр («Часослов герцога Беррійского»,  XV ст.)

Ірландська кругла башта є яскравим прикладом середньовічних круглих веж, на які піднімались приставними сходами через високо розташовані двері. 

Кругла вежа в Ірландії

Величезні укріплені помешкання змушені були будувати англійські аристократи, щоб захистити свою родину під час постійних сутичок між шотландцями і англійцями. 

Тауер, Лондон

Відомі і будинки-вежі для проживання родових общин чи помешкання аристократичних родів, які виступали також в ролі фортифікаційних споруд, наприклад, маніотські в Греції або вежі грандів у італійських містах. 

Нові архітектурні форми: церкви та ратуші

Розповсюдження християнства породило нові форми в архітектурі та мистецтві. Багато уваги приділялося будівництву культових споруд: міських соборів, церков. Взірцем слугувала базиліка, успадкована ще з Давньої Греції — прямокутна будівля, розчленована колонами на поздовжні галереї-нави. Християнська архітектура додала до цього канону трансепт — поперечну наву, завдяки якій споруда набувала хрестоподібної форми. Для романського та готичного стилів притаманна особлива структура храмів із навами, трансептами, центральною великою баштою на місці перетину головної нави та трансепту — серця церкви. Могло бути і кілька веж, багато вікон, щоб проникало максимум світла ззовні. 

Маніотські вежі

Характерними для тогочасся були декоровані парні вежі, як-от у церкві Св. Трійці в Кані, де головні вежі прикрашені меншими вежами, що складали обрамлення шпилів, а також сліпими аркадами. 

 

У центрі західноєвропейських міст «ключем» був Кафедральний собор, поруч із яким на центральній площі поставали ратуші з годинниковими вежами. 

Празький Орлой

Одними з найяскравіших взірців міських веж є талліннська ратуша та вежа Старомєстської ратуші, що сягає висоти 70 м. Дві особливості оздоблення останньої: еркер та готичні куранти, відомі як Празький Орлой XV століття. 

Елементами декору веж слугують шпилі, пірамідальної або багатокутної форми, якими увінчують верхівки храмів. Їх виготовляють з металу або каменю, а якщо з дерева — зверху накладають покрівельний матеріал. У виготовленні така споруда дуже дорога: бували випадки, коли в одному храмі поєднувалися шпилі, які належали до різних століть. Наприклад — у Кафедральному соборі Шартру, де одна вежа дерев’яна, покрита свинцем і споруджена у XII ст., а друга постала у XVI ст. 

Дуже високі гольчасті шпилі називали «флеш» (від французького «стріла»). Їх виготовляли з дерева, а покривали свинцем. 

В інших епохах та стилях у декорі використовувалися вже обеліски, урни, колони, ліхтарі, сфери тощо. Серед прикрас будівель можна згадати не лише шпилі, але й маленькі вежі (на кутах споруд) і пінаклі — декоративні стовпчики на вежах, що врівноважували тиск склепінь у храмах. Вони мали квадратну або багатокутну форму, звужувалися догори, іноді були увінчані фіалами — гострими пірамідками у формі стилізованих листків або квіток.                                                                                                                                 

Вежі України: спадок буремних часів

Кам’янець

На теренах України часто використовували фортифікаційні типи споруд. Землевласники споруджували свої резиденції з метою оборони від ворога і для захисту від повсталих селян. Споруда так званої баштової системи мала кілька варіантів: 

  • квадратна в плані (в Гологорах, Поморянах, на Волині та Поділлі);
  • прямокутна регулярна і нерегулярна (Жовква, Свірж);
  • трикутна (Поділля та Волинь).

По вертикалі вежі діляться на яруси, які можуть бути за шириною однакові або поступово зменшуватись, як, приміром, символ Львова, Вежа Корнякта (1580 рік, названа на честь грека Костянтина Корнякта, на кошти якого була споруджена). 

Цілковито ренесансна споруда призначалася під дзвіницю, оборонний пост під час облог і спостережний пункт у протипожежних цілях. Її вертикаль ділиться на чотири яруси. Завершується барочним шоломом, добудованим у XVII ст. Об’єднують яруси пілястри, між якими затиснуті глухі арки. Увінчує вежу пірамідальне шатро, ліхтар і пінаклі по кутах. 

Від мінарета до телевежі: на чому спеціалізуються башти

Дзвіниці — це вежі, на яких встановлюють один і більше дзвонів. Квадратну дзвіницю, що стоїть окремо від будівлі, в Італії називають кампанілою

Щоб у дзвіниці не залітали птахи, використовували жалюзі, а щоб краще було чути дзвін, вікна залишали незаскленими. 

Дзвіницю круглої форми можна бачити у Пізі (частина ансамблю міського собору Санта-Марія Маджоре). Під час будівництва, як відомо, вежа накренилась, і щоб запобігти падінню, останній ярус звели у 1301 році зі зміщенням у протилежну сторону для рівноваги. 

Беффруа — високі дзвіниці фламандських міст, десятки з них включені у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Беффруа

В ісламській архітектурі широко розповсюджені мінарети — вежі, з яких закликають на молитву вірян. 

Найчастіше вони або чотирикутні, або круглі. Прикрашалися мінарети візерунчастою кладкою, декором з фігурної цегли, різьбою, глазурованою керамікою, балконами. 

Невеликі мечеті мали один мінарет, а більші могли нараховувати й до десяти. 

Жан-Леон Жером – Муедзін ;Мінарети Мечеті Пророка в Медині

Мінарети також виступали символом, що виражав ідею Божественної величі — «джалал».

Згадаємо й такі споруди баштоподібного типу як маяки: вони встановлюються на узбережжях, у гирлах річок як навігаційний орієнтир для суден і устатковуються світло-оптичною системою, сигналізацією (сирени тощо), радіотехнічними пристроями. Густав Дален, шведський вчений, винайшов у ХХ ст. сонячний клапан, який дозволив вмикати маяк вночі та вдень. Один із найдавніших маяків — легендарний Александрійський маяк III ст. до н. е., відомий як одне з античних «чудес світу». 

Александрійський маяк

На початку ми згадували телевежі, на вершині яких встановлюються антени телевізійних станцій, радіозв’язку, пристрої для метеорологічних досліджень тощо. Подібне до них за виглядом казино в Лас-Вегасі, відоме як «Stratosphere Las Vegas».

Вежі сучасності: архітектурна велич, помножена на технології 

Здавна людина вертикаллю будівель увірвалась у небо: піраміди, обеліски, стели, менгіри, колони, ступи та пагоди, мінарети та дзвіниці, донжони, шпилі та флеші змінювали композицію міста, художній образ і силует (не лише декоративну роль тут відігравали також численні громовідводи, флюгери та димарі, які доповнювали цей силует). 

А у ХХ столітті хмарочоси та багатоповерхова житлова забудова остаточно видозмінили цей образ і силует у багатьох містах. Технологічний прогрес, досягнутий у металургії, дозволив надати залізу міцності, щоб виготовляти опорні конструкції для потрібних конструктивних рішень. 

У Паризькому просторі своєрідне божевілля викликала Ейфелева вежа, зведена 1889 року для Всесвітньої виставки інженером Александром Гюставом Ейфелем (1832–1923), яка сягала 300 м у висоту і стала символом технічного прогресу кінця століття, відомого як «Belle Époque». 

Ейфелева вежа

Тоді ж нове покоління архітекторів та інженерів виробило новаторське рішення: в умовах, коли зростала ціна на землю, постала необхідність подолати проблеми, які виникали при будівництві багатоповерхових будівель. Хмарочос, спроєктований так, щоб бути ефективними на землі, і ще більше — на висоті пташиного польоту, став найбільш виразним і відомим символом економічної потуги та технологічного прогресу США. Луїс Генрі Саллівен у 1895 році звів Garant Trust Building у місті Буффало. Споруду він встановив на цоколі, увінчавши її високим карнизом, що стало новим декоративним рішенням. А приваблива нью-йоркська будівля архітектора Ван Аллена Chrysler Building 1930 року в стилі ар-деко — одна з відоміших пам’яток-хмарочосів. Її висота становить 320 м. Концентричні арки утворюють у ній плавний перехід від квадратної структури будівлі до ошатного конусоподібного шпилю. 

Chrysler Building

Багатоманіття урбаністичних форм завдяки міським вертикалям особливо посилює образ міста, його вплив на глядача — робить наші міста ще більш ошатними та затишними, витонченими та стрункими, елегантними та експресивними. 

Потомки Вавилонской башни: история и современность высотного строительства

Автор: Віра Степанян

Обложка: Екатерина Цвентух


Література:

  1. Бартенев И. А., Батажкова В. Н. Очерки истории архитектурных стилей
  2. Крейго К. Д. Как читать архитектуру: Интенсивный курс по архитектурным стилям
  3. Овсійчук В. А. Нариси з історії українського мистецтва
  4. Яковлев Е. Г. Искусство и мировые религии