Продовжуємо нашу серію «Урбан-лікнеп», що розповідає про ґрунтовні концепції та документи, які застосовуються в плануванні та розвитку міст.


Концепція, що розроблена спеціально для України сумісно Німеччиною і Швейцарією – «Інтегрований розвиток міст в Україні».

З тих кількох, що вже застосовуються адміністраціями українських міст, вона чи не найбільше враховує їхні унікальні особливості. За принципом інтегрованого розвитку вже працюють Київ (Подільський район), Чернівці, Житомир, Вінниця, Полтава та Львів. Давайте дізнаємося, чому вони обрали цю концепцію.

В попередній серії: Урбан-лікнеп: 17 цілей сталого розвитку ООН

Що це таке?

Замовниками проекту у 2014 році, як не дивно, стали Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ) та Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO). Здавалося б, що їм до України?

Проте, як стверджує офіційна сторінка проекту, після Революції Гідності українські міста отримали можливість розвитку за європейським зразком, а люди готові і мають бажання взяти, хоча би частково, самоврядування в свої руки.

За підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проект почав впроваджуватися з 2015 року та має бути завершеним до жовтня 2019 року. Багато в чому він перегукується з Цілями Сталого Розвитку для України від Комісії ООН та Лейпцизькою хартією – проте набагато більший акцент робиться на самоврядуванні громад.

Перед початком проекту в кожному місті-учаснику проводиться детальний аналіз поточних проблем та стану транспортного сектору, енергопостачання, кадастрової системи і утилізації відходів. За результатами цього аналізу експерти складають план дій та активно обговорюють його з мешканцями міста. Це дуже важливий пункт – містяни задіяні на всіх етапах впровадження концепції, і мають реальний вплив на перебіг змін.

Для членів міських та районних рад проводяться численні тренінги, що пояснюють їм суть концепції інтегрованого розвитку та навчають роботі в її рамках. Як виявилося, дуже багато проектів від громади не втілилися в життя саме через брак комунікації та співпраці з адміністраціями.

Також кожне місто регулярно звітує Міністерству регіонального розвитку та обмінюється досвідом з іншими містами. Таким чином, можна проконтролювати, що зміни відбуваються не «для годиться».

Цей проект триває всього чотири роки, але дає великий зачин на майбутнє – адже обов’язковим пунктом інтегрованого розвитку міст є численні курси містобудування та управління. До 2019 року вже було проведено понад 150 заходів для 20 000 учасників, впроваджені університетські курси з управління тощо.

Фактично, концепція інтегрованого розвитку міст в Україні – це практичне підґрунтя для всіх інших документів про сталий розвиток, що підписала держава. Якщо Цілі Сталого Розвитку та Лейпцизька хартія – це «що треба зробити», то інтегрований розвиток міст – це «як це треба зробити».

Як це застосовується?

Цей проект прекрасний тим, що кожне місто вибудовує власні пріоритети. Так, у Львові більшість змін стосується трамваїв та історичних пам’яток, а у Житомирі реконструюють символ міста – Водонапірну вежу. І хоча іноді на офіційних сайтах міських адміністрацій буває важко продертися через густий канцелярит – про зміни можна дізнатися.

В Полтаві [2] було проведено зустріч з питання інтеграції зовнішньої реклами в міське середовище. Проблема кричущої реклами, що перетворює простір на інформаційний смітник, гостро стоїть в багатьох містах, і прекрасно, що полтавська адміністрація, нарешті, підняла це питання.

Також на вибір громадян було запропоновано кілька проектів реконструкції зон відпочинку в місті. Виграв проект облаштунку парку «Перемога», проте за нього проголосували лише 185 мешканців. Прекрасно, що голосували хоча би кілька сотень – але це показує, що концепції інтегрованого розвитку Полтави не завадило би трохи реклами.

Крім цього, у рамках проекту, постійно проводяться тренінги та зустрічі, представники адміністрації навчаються співпраці з громадою та залученню до робіт вузькопрофільних спеціалістів.

В Житомирі [3] крім вежі реконструюють ще два майдани. На відміну від Полтави, локацію змінити не пропонували, проте оголосили конкурс на кращий проект реконструкції з трьома призами по 250 000 гривень. До того ж, у рамках концепції там провели Європейський тиждень мобільності, де підіймали питання екологічного громадського транспорту та доступності міста для людей з інвалідністю.

Вінниця [4] ж заявила про основні свої виклики: 4 клас води у річці Південний Буг, транспортні проблеми, недостатність фахівців та від’їзд, і, як наслідок, «старіння» населення міста. Нажаль, на їх сайті немає останніх оновлень роботи по програмі – ми не знаємо, чи зосередилися вони лише на ґрунтовній реконструкції парку «Хімік», визначивши це як однозначно досяжну ціль, чи пішли далі. Запрошуємо наших читачів з Вінниці прокоментувати ситуацію.

Які висновки?

Концепція інтегрованого розвитку міст в Україні не спрямована на те, щоби покращити все тут і зараз. Чотири роки, відсутність бюджету (громадам та місцевим адміністраціям пропонується самим знаходити джерела фінансування під свої проекти) та більш ніж скромна реклама не передбачають «чарівних» змін.

Проте цей проект є чудовим прикладом навчання як адміністрацій так і громад. Він показує, як можна перевести в практичну площину усі теоретичні напрацювання, що пропонувалися міжнародними організаціями і самими містами. А ще він привчає містян активніше залучатися до змін, бути проактивними та брати на себе відповідальність за те, що відбувається в містах.

Можливо, популяризувати концепцію інтегрованого розвитку можна було би й краще. Деякі міста зосередилися на невеликих проектах, деякі замахнулись на щось масштабніше – але головний здобуток полягає в тому, що ці проекти були виконані за правильною схемою: аналіз — концепції — голосування — пошук бюджету — виконання — звіт.

Текст: Дар’я Цепкова


Джерела:

[1] Концепція інтегрованого розвитку міст в Україні

[2] Інтегрований розвиток: Полтава

[3] Житомир 2030: інтегрований розвиток міста

[4] Вінниця: інтегрований розвиток