В попередньому матеріалі від Зосі Кайс, кандидатки філософських наук та дослідниці урбаністичного світу, ми розповідали про те, в яких напрямках рухалися та рухаються сьогодні дослідження міста з точки зору філософії та соціології. 

Зараз же зупинимося детальніше на понятті власне урбаністичного світу. Словосполучення «урбаністичний світ» зустрічається у Кевіна Лінча в «Образ міста», в перекладі з англійської В. Л. Глазичева російською – «урбанистический мир» [1]. Однак в оригінальному тексті англійською вживається словосполучення «city world», що дослівно перекладається все ж таки як «міський світ» або «світ великого міста».

Картина світу

Поняття «урбаністичний світ» переплітається з близькими за змістом поняттями «картина світу» і «життєвий світ». Значущі риси «картини світу» були представлені М. Гайдеґером. Картина світу конструюється суб’єктом і передбачає певну дистанцію, об’єктивованість по відношенню до світу. Вона являє собою систему образів (і зв’язків між ними), наочних уявлень про світ і людину в ньому, відносини людини з дійсністю. Картина світу виникає як суб’єктивна точка зору особистості на об’єктивний світ.

Однак у спробах зрозуміти урбаністичний світ крізь поняття картини світу, остання виступає як певна локальна культура жителів міста, що об’єднує членів певного міського простору. У той же час картина урбаністичного світу являє собою актуалізовані суб’єктивні смисли, які соціалізуючись, стають груповою картиною світу, що виявляється в міській культурі.

Lebenswelt — життєсвіт

База дослідження урбаністичного світу була закладена засновником філософії ірраціоналізму А. Шопенгауером ще в 1819 році в його праці «Світ як воля і уявлення», яка випередила «Картезіанські роздуми» Е. Гуссерля в 1931 році, в яких вводиться поняття «життєвого світу». У Шопенгауера крім реального світу, існує світ, що виникає в свідомості на основі попереднього досвіду і знань про нього у вигляді уявлення як відображення реального світу.

Найбільш близьким до поняття «урбаністичний світ» є гуссерлівске поняття Lebenswelt. Перекладаючи з німецького А. Щюца і Т. Лукмана, сучасний український філософ Вахтанґ Кебуладзе знаходить найбільш точний і місткий український еквівалент Lebenswelt і вводить термін «жіттєсвіт» [2]. Урбаністичний життєсвіт є джерелом і носієм суспільного сенсу, як сума очевидностей, які є регулятором смислоорієнтованості (смыслополагания) індивіда в урбанізованому просторі.

Mitwelt — ми — світ

Оскільки суб’єктивні смисли неодмінно соціалізуються, осмислення семантики урбаністичного світу здійснюється через призму урбаністичної спільноти, як «Ми-світу», «Ми-спільноти», «Mitwelt».

Поняття «Mitwelt», яке сучасний український філософ Анатолій Єрмоленко, перекладаючи українською К. М. Майер-Абіха, позначає як «спільносвіт», — одне з ключових понять німецької феноменології, антропології та практичної філософії [3, с. 175]. А. Єрмоленко зазначає, що філософського тлумачення це поняття набуває у М. Гайдеґера, коли тутбуття (Dasein) тлумачиться «як буття разом з іншими, як спільнобуття (Mitdasein)…», та трохи інакше застосовується у А.Щюца, а саме як сфера, «яка хоча й доступна індивіду, але не належить до конкретних сфер його переживання й досвіду. Соціальний спільносвіт «співвіснує разом і водночас зі мною (…)» [Цит по: 3, с. 176]

Що ж таке урбаністичний світ?

Таким чином, урбаністичний світ – це урбаністична дійсність, яка є єдністю фізичного, матеріально-предметного, наочного, чуттєво сприйманого простору міста і символічного образу міста, що виникає у свідомості містян, як відображення і як змістовна сутність першого. І, оскільки урбаністичний світ містить цю двоєдину тотожність матеріального і ідеального, отже, має символічну природу, як і будь-яке знакове явище культури.

Урбаністичний світ – це складна ієрархічна семіотична система. Структура семіотичної системи урбаністичного світу являє собою діалектичну єдність матеріального і ідеального, а саме: фізичний простір міста (план вираження, означник) і символічний простір міста (план змісту, означуване). Знак виступає елементарною одиницею системи соціальної семантики урбаністичного світу. А системоутворюючим фактором цієї системи постає семіозис, знаковий процес.

Текст: Зося Кайс

У наступних частинах ми розкажемо, яким чином утворюється образ міста, як повсякденність формує його смислове наповнення, і яким чином формуються міські системи символів та знаків.


Список використаних джерел:

  1. Линч К. Образ города / К.Линч. – Перевод с англ. В.Л. Глазычева. – М. Стойиздат. 1982. – 328 с. — [Электронный документ]. – Режим доступа: http://www.glazychev.ru/books/translations/Lynch/Lynch_Image_of_the_city/Lynch_Image_of_the_city.htm
  2. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту / А. Шюц, Т. Лукман; [пер. з нім. Вахтанга Кебуладзе]. – К.: Український Центр духовної культури, 2004. – 335 с.
  3. Єрмоленко А. Практична філософія природи К. М. Маєр-Абіха Післямова перекладача / А. М. Єрмоленко // Маєр-Абіх Клаус Міхаель. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту. Переклад з нім., післямова, примітки Анатолія Єрмоленка. – Київ:Лібра, 2004. – 196 с.