Глобальна спільнота архітекторів і дизайнерів мобілізувалася у відповідь на пандемію COVID-19 і почала пропонувати як проєкти пристосування великих громадських споруд під тимчасові госпіталі, так і розробки засобів індивідуального захисту. Цей досвід народжується буквально на очах – щодня з’являється інформація про інноваційні рішення. Поки візіонери конструюють картину постпандемічного світу, практики рятують ЦЕЙ світ.

Конвертація інфраструктури в лікарні

Наразі архітектори й інженери пропонують два варіанти подолання нестачі приміщень у медичних центрах для прийому інфікованих коронавірусом. Це розгортання мобільних шпиталів (типу військових польових) або ж адаптація існуючих міських приміщень: ринків, видовищних центрів, навчальних закладів, спортивних арен тощо.

Одіозну споруду нового аеропорту Берлін-Бранденбург, який будували 12 років і який вже став мемом через нескінченні перенесення введення в експлуатацію, вирішили перетворити на польовий шпиталь. Як вважає влада, все одно він тепер нескоро буде потрібен, а може і взагалі не відкриється. За десятиліття будівництва проєкт встиг морально та технічно застаріти, і новий посткарантинний світ навряд чи вже потребуватиме авіаперевезень у таких масштабах.
Пропозиція про трансформацію аеропорту в COVID-19 Superhospital BER надійшла від архітектурного бюро «Opposite Office» (Мюнхен). Його представник Бенедікт Хартл нагадує про те, якими темпами будували клініку в Хуошеншані (Ухань) приблизно на 1000 ліжок – її буквально «витягли із землі» протягом 10 днів. «Тоді й ми з іронічними посмішками порівнювали цю шалену швидкість із неквапним будівництвом нового аеропорту Берліна, що тягнеться із 2006 року. Що ж, сьогодні він може нам допомогти».

Завдяки великій площі приміщень та повній ізоляції аеропорт, розміщений на 1470 гектарах, може гарантувати, що пацієнти ніяк не зможуть контактувати із зовнішнім світом. Крім того, лише головна будівля площею 220 тисяч квадратних метрів може надати купу місць для невідкладної допомоги. Тут пропонують розмістити круглі модульні кабіни біля кожної брами, що монтуються зі сталевих профілів із настилами. Мобільність процесу будівництва дозволить відкрити об’єкт протягом кількох днів. До речі, ця концепція може бути впроваджена в будь-якому аеропорті світу.

Ще один величезний видовищний комплекс Берліна – головний виставковий центр Мессе-Берлін у районі Шарлоттенбург-Вільмерсдорф – був перетворений на тимчасову лікарню на 1000 пацієнтів.

Перспективне з цієї точки зору і перетворення конференц-центрів на лікарні. Наприклад, Джеймс Хепберн із архітектурно-інженерної фірми BDP допоміг перетворити лондонський центр ExCel на шпиталь NHS Nightingale: «Чим менше потрібно будувати чи закуповувати, тим швидше ми впораємося… Рішення повинні бути простими, придатними до тиражування та модульними». Величезні простори, які можна зонувати відповідно до завдань, та продумана інженерно-будівельна інфраструктура з високотехнологічними можливостями – ідеальне місце для тимчасових відділень інтенсивної терапії.

Залучають архітектурні фірми і до адаптації готелів під тимчасові шпиталі. Десятки будівель по всій Європі та США готові до подібних трансформацій. Лише в регіоні Мадрида власники 40 готелів запропонували владі 9000 ліжок для майбутніх пацієнтів. У Великобританії великі корпорації, як-от Travelodge та Hilton, ведуть переговори із Національною службою охорони здоров’я щодо можливості використання деяких своїх споруд під відділення терапії. Найбільша серед представників галузі в Європі компанія Accor відкрила 40 готелів Франції для медперсоналу, потенційно вразливого населення та тих, хто бореться із поширенням коронавірусу.

Насправді вражає готовність деяких країн швидко й ефективно реагувати на виклики часу. Ці приклади мають спонукати довгодумів рішуче включитися у розробку профілактичних дій, аби не допустити колапсу української медично-санітарної системи, яка перебуває у крихкому стані тривалого реформування.

Мобільні системи

Легкість монтажу та мобільність – найзатребуваніші якості новостворених систем медичної допомоги. І в цій царині архітектори, дизайнери та інженери також запропонували ефективні рішення.

Фахівці бюро інновацій та дизайну Carlo Ratti Associati (Турин) спільно зі студією Italo Rota (Мілан) розробили проєкт капсул для відділень інтенсивної терапії CURA (Connected Units for Respiratory Ailments), виготовлених із транспортних контейнерів. Це мобільні й автономні ізолятори, повністю оснащені необхідним обладнанням, включно із системами вентиляції та внутрішньовенної інфузії. Їх можна застосовувати й на території діючих лікарень, і при розгортанні польових шпиталів.

Це open-source проєкт (із відкритим вихідним кодом) на основі стандартів лікарень COVID-19, розроблених китайською владою, до нього можуть приєднатися усі охочі. Перша партія капсул вже використовується у Мілані.

Німецький інженер-архітектор Грегорі Куїнн розробив SheltAir – куполоподібні капсули для ізолювання інфікованих пацієнтів. Їх монтують із надувних подушок, виготовлених із поліестеру з ПВХ-покриттям. Внутрішня оболонка клеїться до зовнішньої каркасної конструкції, аби досягти повної герметичності: «Щоби створити негативний тиск і відфільтрувати будь-які частки або краплі, потрібне герметичне середовище».
Куїнн вважає ідею пристосування транспортних контейнерів не надто вдалою, адже їхня герметизація є реальною проблемою, тоді як SheltAir прибуває до місця застосування вже у потрібному стані. Проєкт був переданий до Світового банку для оцінки потенційного впровадження в боротьбі з коронавірусом. Наразі Куїнн веде переговори з компаніями з медичної евакуації про розробку дизайну на місці.

Стартап «Jupe Health» пропонує серію блоків на колесах для вирішення проблеми нестачі ліжок. Власники Jupe, які заснували його насамперед задля проєктування тимчасового житла для переміщених осіб, запросили гуманітарного дизайнера Кемерона Сінклера, який у співпраці з лікарями розробив «систему швидкого розгортання». Перевага проєкту – в технології, що дозволяє швидко його розгорнути і в міських, і в сільських районах. Велика фура здатна доставити 24 блоки одним рейсом туди, де є нагальна потреба.

Повністю автономний комплекс включає в себе Jupe Plus, «легке» відділення інтенсивної терапії; Jupe Care – для пацієнтів, які вже не є критичними; та зону Jupe Rest, де лікарі зможуть відпочити між чергуваннями. До речі, в деяких містах Європи мешканці цькують медиків, мовляв, ті, повертаючись додому, приносять із собою «заразу», небезпечну для сусідів. Інколи у жорсткій формі наполягають на відселенні тих, кому ще вчора аплодували з балконів. Тож стартап вирішує і цю проблему, дозволяючи медикам уникнути принизливих суперечок і звернень до влади, аби та якось приборкала невдячних сусідів.

3D-маски – швидке і просте рішення

Архітектори по всій Америці, зокрема BIG, KPF і Handel Architects, об’єдналися в рамках open-source проєкту з виготовлення захисних масок за допомогою власних 3D-принтерів. В основі – модель, яку виклав у вільний доступ Ерік Седерберг зі шведської компанії 3D-друку 3DVerkstan. Ця надзвичайно проста конструкція складається зі змінного прозорого екрану із PLA пластика, що закриває обличчя та кріпиться на візор (козирок для голови, типу сонцезахисного) на лобі користувача. Щоби зробити необхідні три отвори в пластиковому екрані для кріплення, використовується стандартний дирокол.

Бюро, які наразі «друкують» маски, координує факультет архітектури, мистецтва та планування Корнельського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк. Спільнота «виробників» розрослася буквально за лічені дні, і вже сотні масок відправлені на тестування та санітарну обробку. Викладачі університету завантажили в мережу інструкції та рекомендації для тих, хто має бажання приєднатися до проєкту. Навчальні майстерні закриті на карантин, тому цінний кожен волонтер. В середньому для великих міст необхідно 20-50 тисяч масок. Самих візорів вистачає надовго. Але пластикових екранів доводиться виготовляти більше, оскільки їх необхідно дезінфікувати після кожної зміни, або змінювати.

Представники BIG обіцяють виробляти 5000 візорів на тиждень після адаптації файлу Седерберга, щоб можна було друкувати до 50 штук одночасно, а не по одному. Ще декілька дизайнерських бюро також адаптували свої виробничі потужності для виготовлення 3D-масок.
Ось так створюється децентралізована мережа швидкого прототипування. За словами засновника BIG Бьярке Інгельса, пандемія виявляє «недоліки» існуючої системи поставок. Через порушення міжнародного трафіку та ізоляцію великих груп населення локальні мережі дрібних виробників можуть стати життєздатною альтернативою.

Це яскравий приклад краудсорсингової стратегії. Заклик Корнельського університету мобілізував сотні 3D-принтерів, які простоювали без діла в архітектурних школах та офісах. Соціальні мережі змогли об’єднати ресурси та добровольців. Це, звичайно, не промисловий рівень, але проблема гострого браку масок вирішується тут і зараз.

У Нідерландах працює онлайн-виробнича платформа 3D Hubs, яка забезпечує дизайнерам та інженерам доступ до глобальної мережі виробників-партнерів. і полегшує виробництво від складання прототипів до кінцевого продукту. Нещодавно команда запустила виробничий фонд COVID-19 для швидкого виготовлення масок і деталей вентиляторів. Завдяки глобальній мережі партнерів, 3D Hubs може запропонувати таким проєктам доступ до практично необмежених за виробничими можливостями технологій, включаючи 3D-друк, лиття під тиском і обробку ЧПУ (числове програмне управління). Менш ніж за 12 годин після запуску фонд зібрав понад 18 000 доларів.

Оцінивши можливості такого типу продукування, архітектори навіть пророкують смерть великомасштабного виробництва через його інерцію та вразливість до природних катастроф. Як висловився Ерік Хьовелер з «Höweler + Yoon Handel Architects», ця пандемія є першою за часів високих швидкостей, але також першою для епохи цифрових технологій – коли досвід і open-source-контент поширюється вільно, а люди об’єднуються для спільної справи.

У коментарях до статті Coronavirus reveals «the shortcomings of the traditional supply chain» says Bjarke Ingels дизайнер із Балтимора Майкл Вігл влучно резюмував нинішнє перезавантаження виробництва необхідних засобів захисту: «Драконівські авторитарні правила, що фінансуються лобістами, перешкоджають зростанню виробництва при оголошенні пандемії. Як ми можемо жити у світі, де транснаціональні корпорації витрачають мільярди на патентні суперечки, в той час як проєкти з відкритим вихідним кодом виявляються нескінченно більш корисними для людства? Скоротіть бюрократизм і дайте конкурентам із невеликих організацій вирішувати питання, які корпоративний світ ігнорує заради прибутку».

Текст: Юлія Манукян

За матеріалами Dezeen, ArchDaily