Місто навколо промислових гігантів забезпечує своїх жителів роботою, але можливостей для дозвілля та саморозвитку бракує. Криворіжці вирішили це виправити, подарувавши закинутим індустріальним локаціям друге життя, наповнивши їх новими сенсами та функціями. Чи є у згенерованих ними ідей та візій шанси на реалізацію?


Кривий Ріг – місто довжиною в життя. Із цієї фрази тут починається більшість шкільних творів на тему «Моє рідне місто». Так називається фотоальбом, виданий у минулому році виконкомом міської ради та управлінням економіки. Навряд чи самі мешканці міста відчувають іронію цих слів, скоріше за все, був потрібен поетичний вислів, щоби хоч якось романтизувати друге за довжиною місто у світі. Так-так, у цьому Кривий Ріг поступається лише канадському Ванкуверу. 120 кілометрів! Півтори години автівкою, а скільки маршруткою — навіть складно уявити. Із точки зору урбаністики – не місто, а нещасний випадок.

А ще у Кривому Розі досі згадують страшні 1980-ті – часи «бігунів», коли банди підлітків із семи районів міста вели справжню війну спочатку за танцмайданчики, а потім і за «свою» територію. «Бігунів» уже давно немає, а травма лишилася: навіть коли у місто приїздить відомий музичний гурт, влаштовується не один концерт для всіх, а декілька в різних районах, тому що люди з одного району просто не підуть на концерт у інший. Може дійсно далеко, а може «гра престолів» триває…

«Залізне серце України» – ще один поетичний штамп. Промислові гіганти працюють, і понад 600 тисяч населення, яке не поспішає виїжджати на заробітки, – показник непоганий. Але старань підприємств забезпечити людям гідні умови праці недостатньо: зароблені гроші треба ще десь витрачати із задоволенням. А для цього треба мати точки тяжіння. Так у Кривому Розі народилася ідея Урбаністичного хакатону, який зібрав понад 100 учасників із абсолютно різним бекграундом – від студентів до архітекторів, від видавців та художників до соціальних працівників та підприємців. Робота з індустріальною спадщиною зацікавила навіть учасників із Києва та Одеси.

Організаторами виступили «Агенція розвитку «Урбаністичне місто» та «Криворізька фундація майбутнього». Спікерами та модераторами стали члени команди креативного простору Urban CAD (Creativity. Art. Development) – успішного проєкту ревіталізації, який уже три роки працює у Херсоні. Саме досвід переродження колишніх промислових територій був потрібен активістам та активісткам міста, адже для хакатону було запропоновано п’ять локацій та об’єктів, які мають власну історію, але вже не використовуються за призначенням. Готових проєктів організатори не очікували: перш за все вони прагнули проаналізувати можливості та почути думку громади – що потрібно, кому та навіщо.

Хакатон тривав два дні (15-16 листопада 2019 року), і за цей час учасники згенерували 12 проєктів. Кілька слів про кожен із об’єктів та ідеї щодо його майбутнього.

Шахта «Вентиляційна 3»

Розташування: вулиця Філатова
Залишки ствола законсервованої шахти (глибина 550 метрів), який раніше використовувався для провітрювання робочих підземних горизонтів. Включає в себе приміщення, де розташовувалася котельна для підігріву повітря, а також насоси та вентиляційні установки. Перед будівлею є конструкція невисокого металевого копра.

Об’єкт викликав шквал ідей: від найпростіших (автостоянка, склад для зимової/літньої гуми, блошиний ринок) до складних і навіть утопічних (аквапарк, підземний ТРЦ або автомобільний театр, де глядачі дивилися би вистави, не виходячи з машин). Така кількість ідей обумовлена зручним розташуванням об’єкта (недалеко від центру, поруч траса й автобусна зупинка, зручний під’їзд), п’ятиметровим перепадом висот у ландшафті, хорошим станом будівель, унікальними технічними спорудами (шахтний експлуатаційний копер і повітроводи – масивні вентиляційні конструкції).

Усі напрацьовані ідеї ревіталізації виявилися комплексними, але з переважанням тієї чи іншої функції. Це екстрим-парк «Street Town» (багатопрофільний спортивний майданчик), арт-центр «Промiнь» та освітній центр «26-й елемент».

Комплекс теплиць

Розташування: Саксаганський район, вулиця Курганська 1б
Комплекс будівель та споруд із інфраструктурою площею 1251 квадратний метр. Об’єкт включає в себе оранжерею, побутову будівлю, склад, сайру, теплицю, погріб. Урбаністичний хакатон у Кривому Розі: кристалізація точок тяжіння

Каркас теплиць, що зберігся, нагадав учасникам скляну піраміду біля Лувра. Тож вони запропонували створити на цій локації «Культурну «La Ferme» – місце відпочинку, натхнення, розваг, вивчення художньої, музичної та гастрономічної культури Франції. Частина теплиць зберігає функцію вирощування рослин, зокрема мікрогріну для салат-меню ресторану та на продаж. Територія дозволяє висадити виноград і вирощувати равликів – також для ресторану. Картинна галерея, місце для пленерів та весільних фотосесій, дегустація вин і сирів, майстер-класи сомельє та кондитерів, тематичні французькі вечори під відкритим небом… А ще – лавандові грядки. А тепер уявіть собі індустріальний Кривий Ріг… Так, ця ідея може спрацювати.

Будівля колишнього рудоуправління

Розташування: Тернівський район, площа Толстого
Адміністративна триповерхова споруда, стіни цегляні, підлога дощата, площа 2961 квадратний метр.

Урбаністичний хакатон у Кривому Розі: кристалізація точок тяжіння

Типова радянська будівля з її канцелярським духом, довгими коридорами та відокремленими кімнатами неочікувано виявилася дуже привабливою для трансформацій.

Перша ідея – молодіжний центр «Магніт», який має задовольняти всю палітру культурних запитів містян віком від 14 до 35 років. В основі центру арт-хаб, решту площі займають творчі студії, наукові та технічні лабораторії, офіси молодіжних громадських організацій, зали для конференцій, громадських дискусій, виставок, театральних чи хореографічних виступів. У лівому крилі автори пропонують розмістити хостел для приїжджих та мешканців міста, адже центр має працювати 24/7, а дістатися додому важко. «Родзинкою» хостелу буде розподіл на сім блоків, кожен із яких буде оформлено в стилістиці одного з районів міста.

Друга ідея – соціальний центр «In Терни», основною цінністю якого є інклюзивність. Він призначений для догляду за літніми людьми, дітьми та дорослими з особливими потребами. Частину будівлі займають оздоровчі кімнати: ЛФК та масаж, сенсорна кімната, кімната гідро- й ароматерапії, тренажерний зал, соляна кімната. Іншу – приміщення для творчої активності, самовираження та комфортного дозвілля: лекцій, майстер-класів, тематичних клубів (наприклад, із кулінарного майстерності або користування комп’ютером та гаджетами для старшого покоління). У вихідні центр стає місцем сімейного відпочинку – є велика «Гучна вітальня» з настільним футболом, більярдом, аерохокеєм, а також кафе для смачних обідів. У літній сезон частина подій переноситься на відкритий майданчик.

Бурщицький відвал

Розташування: за межами міста, біля річки Інгулець, затопленого кар’єра Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату. Найближчі райони – Шевченко, Чорногорка.

Це найкращий штучний оглядовий майданчик, із якого відкривається вид на річку Інгулець, весь Кривий Ріг, труби заводів, діючий кар’єр. Щоб піднятися на вершину, треба пройти 3 кілометри, але ця прогулянка вельми приємна – на відвалі вже відновлюється степова рослинність, і під час цвітіння це виглядає неймовірно.

Логічно, що всі ідеї були спрямовані на те, щоби проявити та зберегти ідентичність та унікальність цього місця. Учасники запропонували створити індустріально-ландшафтний парк «Вулкан». Форма верхівки насипу наштовхнула авторів ще і на ідею нічної голограми виверження вулкану над відвалом.

Як дістатися до відвалу? Потрібна канатна дорога та підвісний міст через річку.

Що робити на відвалі? Займатися всіма видами спорту, влаштовувати пікніки, проводити фестивалі та екскурсії.

На верхівці обов’язково має бути місце для відпочинку та візуальна домінанта (скульптура, лабіринт, сонячний годинник тощо). Парк потребує певної інфраструктури, але якщо мінімізувати вплив людини та думати про збереження ландшафту, то такий проєкт можна запускати вже у найближчому майбутньому.

Шахта «Артем-2»

Розташування: Саксаганський район, вулиця Бикова 31
Власник об’єкту ПрАТ «ЦГЗК». Родовище розкрите до глибини 900 та 1100 метрів. Сьогодні шахта працює в режимі збереження обладнання та відкачування шахтних вод.

Склад шахтарського обладнання – це вже майже готовий музей. Проте мешканці Кривого Рогу кажуть, що втомилися від заліза, тому якщо і доведеться відвідувати таке місце, то лише як Парк індустріальної культури «Шахта». Тут мають бути атракціони (наприклад, спуск у законсервовану шахту), квести, кіберклуб, івент-зона для різних форумів, ярмарок, семінарів, офіси крафтових виробників, майстерні, центр гірничих професій, виробничі лабораторії для учнів технікумів, фотостудії. Саме тут має знаходитися Центр туризму, адже промисловий туризм – це один із перспективних напрямків розвитку міста. Звісно, все це доповнюється інфраструктурою: фудкортом (наприклад, кафе «Тормозок» у «шахтарському стилі»), парковками, велодоріжками тощо.

Урбаністичний хакатон у Кривому Розі: кристалізація точок тяжіння

Що буде далі?

Кривий Ріг будувався за «зворотною логікою», тобто люди потрібні для заводів, а не навпаки. Перший урбаністичний хакатон, ініціатива громадськості, підтримана бізнесом, дає певну надію, що цю логіку можна якщо не виправити, то принаймні скорегувати. Самі учасники цього дуже хочуть: варто було почути у їхньому виконанні пісню про Кривий Ріг, яку на хакатоні раптом почала співати вся аудиторія. По-дитячому щиро, напрочуд патріотично. Умить десь поділося і залізне серце, і минуле з закривавленими «бігунами», і 120 кілометрів сірої радянської архітектури.

Місто довжиною у життя – не просто образ. Це пастка

Зберегти усю цю енергію після заходу – завдання для організаторів. Що буде надалі з усіма згенерованими ідеями? Чи став урбаністичний хакатон тим виходом, якого шукали криворіжці? Один із учасників (відомий криворізький скульптор) під час неформального спілкування розповів, як кілька разів намагався покинути місто, виходив із дому, йшов – і несвідомо повертався. Каже, що місто не відпускало, що місто довжиною у життя – це не просто образ, а пастка, містика, важкий рок, приреченість. Проте саме він запропонував найбільш глибокі, філософські мистецькі ідеї для проєктів ревіталізації індустріальної спадщини цього міста.

Інна Сторожук (ГО «Агенція розвитку «Урбаністичне місто») одна з організаторок хакатону, каже:

«Ми плануємо обговорити всі напрацювання із власниками об’єктів і владою. Після хакатону ми зробили опитування учасників – вони пропонують зустрітися у форматі круглого столу чи конференції, обрати об’єкт і почати з ним уже детально працювати. Треба зрозуміти, хто буде ці проєкти рухати далі. Хто точно буде – це Інститут розвитку міста, там створено підрозділ урбаністики. А ще – управління економіки. І, звісно, я також, оскільки тепер працюю у виконкомі в управлінні розвитку підприємництва».

Урбаністичний хакатон у Кривому Розі: кристалізація точок тяжіння

Текст: Олена Афанасьєва