Восени на Міжнародному архітектурному фестивалі CANactions 2020 відбудеться дванадцятий Конкурс молодих архітекторів/ок України – і вже відомі десятеро фіналістів і фіналісток, що презентуватимуть свої проєкти.

Конкурс був започаткований у 2009 році Інститутом архітектури в Дессау (DIA/Німеччина) та CANactions School як можливість для української молоді продемонструвати свої ідеї на світовому рівні. За весь час існування конкурсу журі розглянуло понад 1000 проєктів та відібрало з них 118 проєктів-фіналістів. Більше 40 учасників та учасниць були відзначені нагородами від партнерів конкурсу, а 24 — отримали пільги на навчання в магістратурі Інституту архітектури DIA.

Преміальний фонд Конкурсу збільшується щороку. Цього року переможці та переможниці отримають: безкоштовне навчання у магістратурі Dessau Institute of Architecture (DIA, Німеччина); участь у міжнародній освітній програмі CANactions School 2020/2021 поза основним конкурсом; публікацію проєкту переможця/ниці на сайті ArchDaily; участь у складі української команди у двотижневій Європейській Архітектурній Студентській Асамблеї «EASA Apathy» 2020 в Естонії, місті Валга.

Детальніше про умови та етапи Конкурсу можна почитати на його сайті

Фіналістами першого туру у 2020 році стали такі проєкти:

Автор: Максим Клоченко
Проєкт:  «Дерев’яна площа | майстерня у Стокгольмі»

Ділянка проєктування знаходиться на межі історичного Стокгольма. Щоби дати новий поштовх мистецькому життю старого міста, автор пропонує створити комплекс майстерень із деревообробки, виставок та ресторану. Щоби зберегти існуючі функції міської площі та не перекривати навколишнім будинкам вид на озеро, значна частина простору розташовується нижче рівня землі. Надземна частина виконана похилою та розкривається до старого міста. Вона слугує видовою терасою, що візуально об’єднує простір із озером та протилежним берегом.

Авторка: Валерія Пожарська
Проєкт: «Мобільний медичний центр»

За останні 5 років кількість лікарень зменшилася втричі. Близько 40% населення намагаються уникати звернень до лікарів через високу ціну та низьку якість медичної допомоги. Авторка пропонує створити Мобільний Медичний Центр, що візьме на себе функції профілактичного обстеження людей.

Центр створено на базі мобільних одиниць — стандартних трейлерів об’ємом 82 м3, має автономну систему інженерних комунікацій та може бути розгорнутий майже будь-де. Авторка проаналізувала планування типової української лікарні, врахувавши її недоліки у своєму проєкті.

Авторка: Анна Вікен
Проєкт: «Капличка на острові Пессегейро»

У своєму проєкті авторка переосмислює традиційне уявлення про каплицю як місце звернення до Бога, пропонуючи звертатися також до власного внутрішнього світу. Острів Пессегейро на південному заході Португалії був обраний через його історію та краєвиди, що допомагають відвідувачам абстрагуватися від впливу зовнішнього світу та суспільства.

Проєкт у формі хреста було вписано в оточуючий ландшафт так, щоби не порушувати природну гармонію. Каплиця зумисне спроєктована простою, щоби не затьмарювати собою красу навколишнього простору. Осі хреста орієнтовані по сторонах світу, а вхід знаходиться у східному крилі, що виходить на природну гавань. Інший вхід розташований у південному крилі, куди можна потрапити природним схилом. Зонування внутрішнього простору відбувається за рахунок вертикального планування — рівнів, пов’язаних сходами. Дах також є функціональним, даючи додаткову можливість для споглядання та усамітнення.

Авторка: Наталія Шульга
Проєкт: «Каплиця Ордену святої Клари»

Проєкт буде розширенням монастиря Ордену святої Клари за кілька кілометрів від міста Рукомо, Руанда, Африка. Каплиця має стати ядром громади, місцем святкування та зустрічі як для мирян так і для монахинь. Авторка врахувала, що цей орден є другим орденом св. Франциска Ассізького, у вченні якого підкреслювалася важливість близькості до природи. Цей проєкт має показати зв’язок вірян із їхньою землею.

Об’єм каплиці нагадуватиме терасовані пагорби, розташовані навколо, і той, на якому буде зведено саму будівлю. У будівництві використовуватимуть місцеві матеріали, а сама природа проходить всередину крізь щілину, стаючи центральною частиною інтер’єру.

Авторка: Ольга Химиця
Проєкт: «ReFrame»

ReFrame — це проєкт перебудови старого житлового кварталу у Залізничному районі Львова. Авторка намагається з мінімальними змінами вдихнути нове життя у мікрорайон, зберігши історію та культуру його мешканців. Спостерігаючи за трансформаціями, які вносять самі мешканці, вона пропонує розширити їх до рівня району, створивши єдиний простір із різними функціями у кожному дворі. Район має стати багатофункціональним центром біля старої залізниці, що може створити новий привід використовувати її частіше як ще один вид міського транспорту.

Основним структурним елементом у проєкті є рама. На її використання авторку надихнули мешканці, що створювали такі рами, коли робили майданчики перед своїми будівлями та самостійно споруджували балкони. Ці елементи планується перенести на зовнішний опорний каркас будівель, розширюючи квартири новими балконами, організовано та в єдиному стилі.

Авторка: Марія Семибратова
Проєкт: «Реорганізація Подолу. Проєкт коворкінгу та колівінгу»

Головна ідея проєкту — ревіталізація індустріальної зони київського Подолу. Місце має стати мостом між Подолом і Рибальським островом, а також продовженням уже існуючого пішоходного маршруту, що тягнеться від річкового порту.

Важливою частиною проєкту авторка бачить перетворення елеватора на колівінг із офісами для винаймання та створення комплексу художніх майстерень із публічною бібліотекою на воді.

Автор: Максим Римша
Проєкт: «Бібліотека в Кенії»

Автор звертає увагу на те, що в багатьох місцях планети існує гостра потреба в освіті. Локацією для свого проєкту бібліотеки він обрав Самбуру в Кенії. Бібліотека є перш за все функціональною, а не елегантною — за твердженням автора, африканські діти звикли до важких умов життя, тож їм найперше потрібен не вишуканий дизайн, а безпечне місце для навчання.

У проєкті використане локальне дерево для каркасу, надруковані на 3D-принтері панелі для даху та перероблений пластик для меблів. Бібліотека матиме автономну систему живлення від сонячних панелей та батарей Tesla. Там будуть як звичні книжки, так і кілька планшетів для доступу до Інтернету.

Автор: Андрій Щербіна
Проєкт: «Момент місця»

У своєму проєкті автор звертає увагу на вплив людини на глобальне середовище, створюючи тісний зв’язок між людьми, технологією та станом природи. «Момент місця» — це динамічна форма, що безпосередньо пов’язана з поточним станом кліматичних умов у певному місці. Людина передає інформацію до локальних центрів спільнот, які вже транслюють дані до самої структури, де вони й відображаються.

Задум проєкту полягає в тому, щоби люди щомоментно бачили свій вплив на довкілля та переосмислювали ставлення до природи, що їх оточує.

Авторка: Наталія Бурко
Проєкт: «Концепція еволюційної трансформації та реконструкції житлових мікрорайонів 1960-х років на прикладі ділянки у Львові»

Ідеться про створення програми комплексної комплексної реконструкції старого житлового фонду мікрорайонів 1960-х років для України. Принципи сталого розвитку охоплюють проєкт на всіх рівнях: мікрорайону, двору, будинку та квартири. Також мікрорайони мають бути насичені необхідними для мешканців новими функціями — крім нового комфортного житла вони отримають доступ до просторів освіти, бізнесу, торгівлі та спорту.

Авторка аналізує поточні проблеми забудови цього періоду та пропонує комплексні рішення для розв’язання кожної з них.

Авторка: Євгенія Ліхачова
Проєкт: «Harbin Wild Hub»

Велика частина соціальних взаємодій у Китаї відбувається у технологічному просторі. Авторка пропонує перетворити територію Харбінського заводу вимірювальних та ріжучих інструментів (який зараз втратив початкову функцію) на міський парк. Він має одночасно і вміщувати в собі розмаїття місцевого біому подібно до природного заповідника, і бути громадським простором, насиченим передовими технологіями.

Розміри та ритми проєкту ґрунтуються на давньокитайській системі вимірювання, одиницею якої є китайський ланцюг. У новоствореному просторі розміщуватимуться житлові будівлі, технологічні лабораторії, публічні простори, офіси, розважальні зони та спортмайданчики. При цьому для місцевих тварин і птахів будуть передбачені безпечні та комфортні місця для життя або зимівлі.

Переможців конкурсу визначать у травні, а ознайомитися з їхніми проєктами детальніше можна буде 18-19 вересня під час Міжнародного архітектурного фестивалю CANactions у Києві.