Ми вже потроху звикаємо надівати маски та рукавички перед виходом на вулицю, згадуємо індійські та римські вітання для заміни рукостискань та переносимо зустрічі в онлайні. Проте прибирання під час карантину все ще залишається terra incognita для багатьох. Які дезінфектанти допоможуть позбутися вірусу? Чи треба змінювати рутину прибирання взагалі? Сьогодні ми спробуємо дати науково обґрунтовану відповідь на це питання разом із American Cleaning Institute та власницею клінінг-агентства «Чисті Душі» Сяєю Проскуряковою.
|
Американський інститут прибирання дає такі поради щодо захисту домівки від коронавірусу:
|
Як саме адаптувати ці поради до українських реалій і how much is too much у випадку дезінфекції, розповідає власниця клінінг-агентства «Чисті душі» та експертка із прибирання Сяя Проскурякова.
— Прокоментуй, будь ласка, список засобів, що можуть бути ефективними дезінфектантами від коронавірусу, складений US Environmental Protection Agency.
— У списку понад триста засобів, і треба детально вивчати склад кожного з них. Я утримаюся.
Але не варто використовувати вдома найсильніші дезінфектанти. По-перше, вони можуть руйнувати матеріали. У лікарнях медичне обладнання, фарби та плитка пристосовані для агресивної обробки, а в житлових будинках — ні. По-друге, такі речовини можуть бути токсичними. Під час роботи з ними потрібно ретельно захищати шкіру та легені. По-третє, вони можуть бути просто дорогими. І по-четверте, постійна дезінфекція «як у лікарні», якщо для неї, звісно, немає медичних показань, не піде на користь вашій імунній системі.
— Чим відрізняються засоби для прибирання і для дезінфекції? Чи може одне замінити інше?
— Прибирання та дезінфекція — це два різні процеси. Дезінфекція не прибирає бруд. У тих же лікарнях ми часто бачимо, що поверхні продезінфіковані, але брудні: в розводах та плямах. А якщо дезінфікувати «до чистого», то, швидше за все, роз’їсться сам верхній шар поверхні разом із брудом.
У засобах для прибирання більше поверхнево активних речовин. Вони не настільки гарно працюють як дезінфектанти, але добре відмивають бруд.
— Чи є якісь недорогі засоби, якими пересічні українці могли би дезінфікувати свої домівки?
— Є засоби з каустичною содою та хлорка, але вони дуже агресивні до рук та легень. Можна використовувати спирт або хлоргексидин (він не має запаху та не настільки шкодить шкірі). А от перекис водню — так собі дезінфектант.
Теоретично, можна використовувати для всього і хлорку, проте після того нашому власному носу та легеням буде недобре. До того ж, руки, навіть у рукавичках, все одно страждають від постійного контакту із жорсткими засобами. Тому сильними дезінфектантами краще обробляти місця, які контактують із вуличними речами, або яких ми торкаємося, коли приходимо додому. Але дещо ми продезінфікувати не можемо — наприклад, гроші у гаманці. Тому гігієна приміщення має поєднуватися з особистою.
— Розкажи, будь ласка, яких поверхонь вдома ми найчастіше торкаємося від моменту, коли зайшли з вулиці, і до миття рук?
— Це ручки дверей, одвірки, ключі, капці, вішалки, крани, телефони, мило (краще користуватися рідким), ручки вікон. Полиці для взуття та стіни біля них. Якщо казати про вбиральню, то найбруднішими будуть механізм зливу та зворотний бік кришки унітаза, а також стіни біля рулонів туалетного паперу та йоржиків. Раковина та область біля неї.
— Як захистити себе від впливу дезінфікуючих засобів під час обробки приміщення?
— Ступінь захисту залежить від чутливості людини, але є кілька загальних принципів. По-перше, треба провітрювати. Краще робити прибирання із відкритими вікнами, або навіть із вентилятором. Не закривайте двері у ванну кімнату, коли дезінфікуєте її.
Руки та нігті страждають найсильніше, тому користуйтеся рукавичками. Для мене найзручніші медичні рукавички — але не оглядові, а хірургічні. У них високий рукав, вони добре прилягають, і в них гарно все відчувається. У нітрилові рукавички затікає вода, і руки потроху розпухають. Якщо миючий засіб потрапив у рукавички, їх потрібно знімати і мити або міняти.
Якщо у вас щипає очі від засобу, яким ви користуєтеся не у закритому приміщенні, то краще позбудьтеся його. Неможливо на сто відсотків вимити засіб із усіх щілин та пор, тому неприємні відчуття можуть залишатися і після прибирання. Якщо іншого засобу немає, або він не підходить, і ви готові ризикнути, то надягайте окуляри, що щільно прилягають, як для басейну. Медична маска не допомагає під час прибирання. Вона не щільно прилягає і потроху промокає, тому через дві години ви дихатимете суцільним конденсатом. Краще брати респіратор.
У жодному разі не наносьте сильні засоби на гарячі поверхні. Не мийте кислотним засобом брудну батарею, бо він випарується і опиниться по всій кімнаті. Будь-яка речовина, що дуже сильно пахне, зрештою буде в легенях. Тому я би радила не купувати засоби із дуже сильною віддушкою, якою би приємною вона на початку не здавалася. Психологічно здається, що такі засоби дезинфікують сильніше, але це не так.
— Скільки витрачається засобів на площу квартири?
— Це дуже сильно залежить від того, чим саме ви користуєтеся. Чим якісніший засіб та чим більше він підходить до типу поверхні, яку ви обробляєте, тим менше його витрачається. Другий важливий фактор — це температурний режим. Наприклад, засоби проти жиру витрачаються тим більше, чим холодніша поверхня.
Якщо робити капітальне прибирання раз на тиждень у порівняно охайній квартирі, можна розраховувати на витрату від десятої до п’ятої частини літрової пляшки. Витрати збільшуються, якщо вдома є складні пористі поверхні, наприклад, нелаковане дерево. Легше й економніше за все прибирається плитка із гладкою поверхнею (а плитка «під дерево» — один із найвитратніших із точки зору очищення матеріалів).
У середньому на двокімнатну квартиру великої пляшки крему для прибирання вистачить на п’ять-шість щотижневих прибирань. Швидше за все витрачаються засоби для вікон — пляшки вистачає на одне-два прибирання. Засіб із каустичною содою для кухні та важкодоступних місць витрачається дуже повільно.
Дуже сильні засоби дезінфекції потрібні як крайній захід. Краще дезінфікувати поверхні частіше, але м’якшими засобами, що не мають сильного запаху та не шкодять шкірі.
— Можливо, у тебе є ще якісь поради для того, щоби оселя була «здоровішою»?
— Дуже важливе регулярне провітрювання. Вірус поза організмом-носієм зазвичай живе погано та недовго. Кімната, що регулярно провітрюється, прохолодна і не вогка, потребуватиме набагато менш ретельної дезінфекції, але все одно її слід періодично проводити.
