«Кожен дизайнер, кожен художник, кожен винахідник чи першовідкривач чогось нового є по суті аматором. А для вивчення незвіданого, він повинен шукати пригод». 

Енні Альберс 

Енні Альберс (народж. Annelise Fleischmann) народилася в Берліні 12 червня 1899 року у заможній родині і з дитинства виявляла інтерес до мистецтва. Незважаючи на консервативні погляди батьків, вона вирішила присвятити життя творчості та в 1922 році вступила до легендарної школи Баугауз на відділення текстилю, де і зустріла свого майбутнього чоловіка, художника Джозефа Альберса. Вони одружились у 1925 році, і треба сказати, що в світі мистецтва ХХ століття важко знайти ще одну таку щасливу і закохану пару.   

У ткацькій майстерні Баугаузу Альберс навчилася експериментувати в рамках базової структури ткацького та текстильного дизайну, ставши однією із найбільш відомих та продуктивних учасниць майстерні. Вона створила безліч килимів, фіранок і пледів, при цьому сміливо експериментуючи, поєднуючи традиційні та індустріальні матеріали, наприклад, джут, папір і поліетилен. Керівництво Баугаузу бачило ткацький цех лабораторією промислових інновацій, призначеною для створення нових конструкцій масового виробництва, які б об’єднували хороший дизайн та сучасні матеріали. Окрім того, цех приносив школі непоганий дохід.  

Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 
previous arrow
next arrow
Slider
     

Енні Альберс внесла значний вклад в Баугауз, ткацьке мистецтво і концепцію «жіночих» ремесел з її інноваціями. Окрім інтеграції абстрактного модернізму в текстильні тканини, Альберс також представила і нові технології для ткацького цеху.

Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 

Коли Баугауз виграв конкурс для Bundesschule des Allgemeinen Deutsche Gerwekschaftsbundes (ADGB), це стало випробувальним майданчиком для їхньої спроможності виготовляти промислово реалізовані конструкції. Альберс розробила комплект текстилю для аудиторії ADGB, використовуючи різні типи синтетичних волокон і целофану для створення акустичних панелей. Її дослідження цих матеріалів вплинули на виготовлення подібних панелей і призвели до нових поворотів у дизайні театру. Саме тому у 1931 році Енні Альберс стає начальницею ткацького цеху Баугаузу.     

Після закриття нацистами Баугаузу у 1933 році, подружжя Альберсів на запрошення Філіпа Джонсона переїхало до США, викладати у експериментальному Black Mountain College в Північній Кароліні, де вони пропрацювали до 1949 року.          

Жінки Баугаузу: шукачка пригод Енні Альберс 

У 1949 році в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку організовано виставку робіт Альберс, що зробило її першим дизайнером, що мав персональну виставку в MoMa. Потім виставка пройшла по всій Америці, демонструючи роботи широкій аудиторії та закріпивши репутацію Альберс як провідного дизайнера текстилю в країні. 

Завершивши викладацьку роботу в 1949 році, Анні переїхала з чоловіком до Коннектикуту і створила студію в своєму будинку. Після того як на замовлення Гропіуса було розроблено різноманітні покривала та інші текстильні вироби для Гарвардського університету, та після виставки MoMA, Альберс провела 1950-ті роки, працюючи над масовими моделями тканин, створюючи величезну кількість зразків, десятки статей та видавши збірку своїх творів «Про проектування». Пізніше художниця також зайнялася літографією, багато подорожувала по Європі і Латинській Америці, писала книги і читала лекції до самої смерті в 1994 році у віці 95 років. 

Текст: Наталія Марків-Буковська 


За джерелами: