До весни лишилося зовсім трішки, і дослідницька та креативна спільнота починає виходити з зимового анабіозу. Дібрали кілька цікавих подій для філософів, креаторів, культурних менеджерів та всіх, кого цікавить дослідження та трансформація навколишнього світу. Дедлайни близько, не втрачаймо можливість взяти участь!

До 1 березня 2020 року приймаються заявки на участь у Idea Boot Camp, що проходитиме в Харкові 9-10 квітня і є частиною фестивалю Plan B. До участі запрошуються команди від 2 до 5 людей, що створюють – або хочуть створювати – цікаві соціальні та культурні проєкти. Під час дводенного воркшопу учасники прослухають лекції на тему менеджменту, пошуку фінансування, стратегій стабільного розвитку та масштабування, а також отримають особисті менторські сесії.

Участь безкоштовна, окрім того, учасники отримають доступ на всі заходи фестивалю Plan B, п’ятеро команд-переможців зможуть презентувати свої проєкти на головній сцені фесту перед потенційними донорами та партнерами; також учасникам забезпечать проїзд до Харкова, проживання та харчування. Форма заявки за посиланням: http://bit.ly/idea_boot_camp_planB.
Результати повідомлять після 10 березня особистими листами.

До 2 березня 2020 року приймає тези XIV міжнародна наукова конференція «Філософія. Нове покоління» на тему «Магістралі та маргінеси», що проходитиме у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Метафора магістралей і маргінесів здається продуктивною як для філософії, так і для історії філософії, адже порушує низку питань, що спонукають до осмислення та переосмислення канону, традиції та усталених переконань в контексті сучасної гуманітаристики.

Пропонуються наступні тематичні блоки:

1) Особистість філософа між магістраллю та маргінесами:

— Якими факторами зумовлене перебування філософа чи окремих філософських текстів у мейнстримі чи на маргінесі філософського дискурсу?

— Якими є причини зміщень такого положення та що стоїть за цими перехідними процесами?

2) Соціальна й політична роль інтелектуала:

— Філософська критика: голос із маргінесів чи інструмент магістралі?

— Публічне та приватне: чим є філософія в контексті індивідуальної свободи, обов’язку та відповідальності?

— На що орієнтована самоідентифікація філософа як публічної постаті чи філософа «підпілля»?

3) Ідентичності груп:

— Celebrating diversity: магістраль чи маргінес сучасної філософії?

— Постколоніальні та феміністичні студії, перегляд філософського канону.

4) Філософія та інституції:

— Інституційний та позаінституційний характер філософської думки: якими є проблеми фахового визнання та легітимації?

— Чи можливе універсальне визначення меж філософії поза цим поділом?

Для участі в конференції потрібно заповнити анкету та надіслати тези на скриньку: phil.new.gen@gmail.com. Детальніше – на сторінці конференції у Facebook.

До 28 квітня приймаються до друку матеріали англійською та українською мовами до п’ятого випуску альманаху «Геопоетичні студії: Geopoetical Studies». Тема випуску – феномен місця в літературі та культурі. Авторам пропонують подумати над наступними питаннями:

  • Картографія художнього світу письменника. Давні й сучасні, фантастичні карти. Нові географічні міфи в літературі.
  • Genius loci: унікальність геопоетичного досвіду. Письменник як «геопоет».
  • Дистопії та утопії.
  • Пам’ять місця. Місця пам’яті.
  • Місця не-пам’яті. Негативна геопоетика (місця, позбавлені пам’яті і соціальної означеності). «Богопокинутість» місця. Смисли руїни.
  • Просторові розриви. Лімологія: межовий простір.
  • Геопоетика порожнечі (відсутності). Віртуальний простір.
  • Література про подорожі. Жанр травелогу. Літературна репрезентація образів номада і ваґабунда. Інтелектуальний номадизм у сучасній літературі.
  • Тестаментарно-рустикальний дискурс: нові підходи.
  • Геопоетична урбаністика. Людина і мегаполіс.
  • Локальні й регіональні тексти. Геопоетична Острогіана.
  • Інокультурні іміджі і тексти. Імагологія.
  • Розмаїття сучасних теоретико-критичних підходів до вивчення феномену простору і складних узаємозв’язків людини з ним (геопоетика, геокритика, культурна географія, культурна картографія тощо).
  • Екокритика як відповідь на виклики цивілізаційної географії.
  • Геоеротика: (не)існування.

Детальніше – на сторінці альманаху в Facebook.

До 20 лютого приймаються короткі (до 500 знаків) тези виступів на Міжнародну наукову конференцію «Київ серед сакральних міст світу», що пройде 20 березня в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. Основні напрями роботи:

  • Феномен святості та сакральних міст.
  • Київ як сакральне місто.
  • Святині та святі місця Києва.
  • Місто в системі сакральної географії – світовий досвід.

Деталі за посиланням.

Бажаємо успіхів!

Фото обкладинки: Unsplash, Ian Schneider, решта зображень — зі сторінок заходів.