У завершальному матеріалі циклу про становище музеїв після карантину та розвиток їхньої інклюзивності завідувачка відділу зв’язків із громадськістю Національного художнього музею України Валентина Клименко розповідає про побудову спільноти меценатів і волонтерів навколо культурної установи та поступове повернення до планів, які були відкладені через пандемію.
Попередні частини: Після карантину: Одеський художній музей
Після карантину: Національний музей Голодомору-геноциду
— Оскільки ІСОМ переніс щорічну міжнародну акцію «Ніч музеїв» на 14-16 листопада, відповідно, ми вчинили так само. Але не відзначити це свято не могли — співробітниця музею Надія Павліченко провела онлайн-екскурсію музеєм. Також у цей день до нас завітали журналісти ТСН, яким генеральна директорка музею Юлія Литвинець показала виставку та відреставрованих крилатих левиць на даху. Напередодні свята, в рамках іншої міжнародної акції Museum Week ми запустили музейний подкаст, у першому випуску якого розповіли про мисткиню Олександру Екстер. Зараз наукові співробітники музею начитують відеолекції — експериментують із форматами, хронометражем, стилем викладу.
Зрозуміло, що культурні інституції сьогодні хочуть швидко забезпечити аудиторію контентом, але головний музей країни повинен робити цифровий продукт на високому рівні. І в цих умовах нам важливо не метушитися, не кидатися записувати неякісні відео й аудіо через брак коштів на професійну техніку, а розробляти діджитал-проєкти високого рівня і якісно їх втілювати.
Трансформації меценатського клубу
— Карантин дозволив нам зосередитися на більш масштабних проєктах. У музеї тривають ремонтно-реставраційні роботи: уже полагодили дах і закінчили відновлення скульптур крилатих левиць на даху, на черзі — скульптури на фасаді та верхніх сходах. Також ми запустили редизайн програми «Леви музею». Це меценатський клуб, до якого може долучитися кожен небайдужий. Наразі є три опції: людина може перерахувати на благодійний фонд NAMU 10 000 гривень і отримати статус «Відповідальний лев», 50 000 гривень — «Відданий», і 100 000 грн — «Корпоративний». Меценати можуть вибирати — перераховувати гроші на статутну діяльність музею або підтримати проєкт, який відповідає особистим цінностям, наприклад, реалізацію конкретної ідеї, реставрацію творів, реконструкцію, виставку.
Над змінами працює консалтингова агенція DOT_DOT і група волонтерів і волонтерок, відібраних на відкритому конкурсі. Це досвідчені спеціалісти і спеціалістки з бізнесу, маркетингу, піару, сторітелінгу, сервіс-дизайну. Результатом цієї роботи стануть зміни у структурі програми, системі бонусів, залученні учасників до проєктів музею, а також робоча модель меценатської програми для будь-якої культурної інституції. Найбільша цінність цього проєкту і наше головне завдання — поділитися результатами та робочими ідеями з колегами з гуманітарної сфери .
Онлайн-флешмоби
— У цей період ми відчули стабільність нашої онлайн-аудиторії. Не секрет, що вести соціальні мережі набагато легше, коли є офлайн-події: виставки, презентації, лекції, екскурсії. Ми щасливі, бо, незважаючи на те, що музей зачинено на карантин, наша аудиторія залишилася з нами.
До дня народження Федора Кричевського (22 травня) ми дуже хотіли приурочити щось особливе. Це один із найвидатніших художників України, і було важливо розповісти історію життя і творчості в соцмережах, нагадати всім, якого прекрасного художника ми маємо. «Травень Кричевського» — це ідея smm-ниці музею Дарії Лисенко, вона вигадала невеликий інстаграм-комікс про життя цього геніального митця у колаборації з ілюстраторкою Натою Сорокою. Нові частини коміксу ми публікуємо по суботах на наших сторінках у фейсбуці та інстаграмі.
Надалі ми хочемо дослідити реакцію аудиторії на такий формат, щоби зрозуміти, чи продовжувати робити комікси про інших художників. Тому будемо усім вдячні за фідбек.
Також запустили флешмоб #myworkplaceisart і попросили художників і художниць намалювати, сфотографувати чи зафільмувати своє робоче місце на карантині. Нам важливо дізнатися, як працюють митці і мисткині, як рефлексують та що створюють в обмежених нестабільних умовах, підтримати їх. Наступного тижня плануємо зробити відео, в якому «позаглядаємо» в майстерні Алевтини Кахідзе, Тіберія Сільваші, Саші Курмаза, Оксани Плисюк, Анатолія Федірка, Олени Старанчук та інших художників.
Про відновлення роботи
— Музей готується до безпечного та безболісного виходу з карантину. Зараз розробляється план функціонування в нових умовах — збереження дистанції, маски, кількість учасників і учасниць на майстер-класах, лекціях. І як тільки запустять громадський транспорт, ми будемо готові працювати з новими правилами.
Через карантин усі заплановані проєкти або змістилися в часі, або були скасовані. Тому найближча нова виставка планується у кінці серпня-вересня. Це українсько-польський проєкт «Два метри снігу» про львівський модернізм, який уже був показаний у Лодзі.
Але нам є що представити після відкриття. У другій половині лютого у музеї відкрилася виставка львівського художника Мирослава Ягоди «Я+GOD=А», яка мала закінчитися наприкінці березня. Через те, що її встигли побачити мало людей, музей продовжує роботу виставки. Так само можна буде побачити інсталяцію «Construct Gender» Алевтини Кахідзе, яка була розроблена в рамках проєкту HeForShe. Відвідувачі і відвідувачки можуть взаємодіяти з об’єктом — скласти із кубиків фрази про рівність. Так само для HeForShe студенти КАМА під керівництвом Макса Роботова зробили медіаінсталяцію «Сходи» з робіт українських художниць — мепінг на мармурових сходах музею. Скачавши додаток HeForShe Arts Week 2020, кожен може потрапити в AR-галерею, яка містить 14 робіт українських художниць, 10 з яких — із колекції NAMU.
Продовжить також роботу проєкт «Підслуханий музей», який зробили композитори Олексій Шмурак і Олег Шпудейко. Вони вслухалися у звуки, які гіпотетично можуть звучати на картинах, наче зашиті у них, реконструювали їх і написали свою музику. І навіть нашим доглядачам і доглядачкам, які щодня по 8 годин слухають ці композиції, вони не набридають і не дратують. На фейсбук-сторінці музею можна послухати, як «звучать» окремі українські пейзажі ХІХ століття.
Нашим наступним завданням є розробка якісного онлайн-контенту на випадки таких надзвичайних ситуацій як пандемія коронавірусу. Віртуальні екскурсії та тури музеєм, цікаві лекції чи відеозустрічі, якісний музейний подкаст. Зрештою, такий формат стане у пригоді і людям, які фізично не можуть потрапити до нашого музею. Невдовзі сподіваємося презентувати новий сайт, який дасть можливість вивести комунікацію Національного художнього музею України на новий рівень.
Записала Лілія Галка
